Відповідальність нерезидентів у разі порушення вимог реєстрації

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що відповідно до п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями, або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;

до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, – до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.

До заяви додається, зокрема, копії документів (з пред’явленням оригіналів) про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому – п’ятому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності.

Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ст. 86 Кодексу. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.

Пунктом 117.4 ст. 117 Кодексу передбачено накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100000 грн. у разі ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому Кодексом.

Також, чинною редакцією Кодексу передбачено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання.

Якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди застосовується штраф відповідно до ст. 123 Кодексу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, незалежно від того, сплачував такий нерезидент податок чи ні.

Крім того, відповідно до п.п. 94.2.9 п. 94.2 ст. 94 Кодексу адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Поряд з цим, якщо нерезидент, здійснював діяльність без взяття на податковий облік та не подавав податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до нього застосовується штраф згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Водночас відсутність податкового обліку згідно зі ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що стосується ведення нерезидентом господарської діяльності без акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, то дане питання належить до компетенції Міністерства економіки України (Мінекономіки), оскільки одним із основних його завдань є забезпечення формування державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у відповідності до п.п. 3 п. 3 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу на те, що не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду, який закінчується останнім календарним днем місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за порушення, які прямо перелічені у п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Порушення, які визначені п. 117.4 ст. 117 Кодексу в цьому переліку відсутні. Отже, за такі порушення, допущені у зазначеному періоді дії карантину, ця штрафна санкція не застосовується.