За яких обставин проводяться перевірки під час воєнного стану?

Захарівська ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області інформує, що у зв’язку з набранням чинності з 27.05.2022 Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260) нагадує про основні зміни, які внесені цим Законом до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та стосуються проведення документальних перевірок юридичних осіб. 

Відповідно до норм Закону № 2260 підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу викладено у новій редакції, якою передбачено, що контролюючі органи можуть проводити будь-які фактичні перевірки та документальні позапланові перевірки за наявності таких обставин: 

на звернення платника податків; 

та/або з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (розпочато процедуру ліквідації, реорганізації або банкрутства), підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ та/або задекларовано від’ємне значення ПДВ більше 100 тис. гривень); 

та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. 

Разом з тим, необхідно враховувати, що документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом № 2260. Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк. 

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 статті 78 цього Кодексу, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки. 

При цьому у разі зупинення перевірок у зв’язку з запровадженням дії воєнного стану необхідно враховувати, що таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень (наказів) контролюючих органів (крім перевірок проведення яких здійснювалося за процедурою передбаченою пунктом 82.4 статті 82 Кодексу). 

Разом з цим, змінами внесеними до підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». 

Також, змінами внесеними Законом № 2260 до підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. 

При цьому нормами цього підпункту скасовується дія мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19). 

Відповідно пункту 47.1 статті 47 Кодексу платники податків та їх посадові особи несуть відповідальність за недостовірність інформації, наведеної у податковій звітності передбачену Кодексом. 

Якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, на підставі пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючим органом  надсилається платнику податків письмовий запит про надання інформації. 

На підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платники податків зобов’язані надавати контролюючим органам документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; 

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу платник податків зобов’язаний за самостійно з’ясованим фактом заниження податкового зобов’язання: 

або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; 

або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі трьох/п'яти відсотків від такої суми в залежності від виду податку, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання такого податку.