Суд підтвердив правомірність визначення податкових зобов’язань у сумі 566 тис гривень
Головне управління ДПС в Одеській області , опубліковано 25 березня 2026 о 12:16 Розділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що суд апеляційної інстанції залишив в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/18941/25, яким підтверджено правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень щодо нарахування фізичній особі (далі також – платник, позивач) податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафних санкцій.
Під час проведення документальної позапланової перевірки позивача контролюючим органом використано інформацію викладену в листі ДПС України від 02.10.2024, яка надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідно до якої позивач отримала дохід від британського суб’єкта господарювання за створення контенту протягом 2022 року у сумі 63 350 доларів США.
Проведеною перевіркою встановлено, що платником: не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік та не задекларовано суму отриманого доходу; не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб, військовий збір. За результатами перевірки складений акт та прийняті оскаржені повідомлення-рішення.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.
Контролюючі органи під час здійснення податкового контролю мають право використовувати податкову інформацію, отриману з будь-яких законних джерел, у тому числі, від інших державних органів, іноземних компетентних органів, а також відкритих джерел та інформаційних ресурсів мережі Інтернет.
Відсутність направлення контролюючим органом спеціальних запитів щодо отримання інформації не свідчить про протиправність її використання під час проведення перевірок.
Стосовно тверджень про те, що позивача не ознайомлено з листом ДПС від 02.10.2024 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що такий лист є службовим документом інформаційного характеру, який використовувався контролюючим органом як одне із джерел податкової інформації під час проведення перевірки.
Обов'язку податкового органу надавати копії службових документів платникам податків, Податковий кодекс України не містить.
Позивач, отримавши від контролюючого органу лист, була обізнана про обставини повідомлення Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії податкових органів України про отримання нею доходів від британського суб'єкта господарювання за створення контенту. При цьому пояснень контролюючому органу з приводу цих обставин вона не надала, будь-яким чином інформації не спростувала, відповідних клопотань в напрямку сприяння в доведенні своєї позиції податковому органу не заявила, на запит не відповіла.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що інформація, викладена у листі ДПС України від 02.10.2024, не є належним доказом порушення податкового законодавства також не заслуговують на увагу, адже позивач отримала дохід від британського суб'єкта господарювання, що надав таку інформацію податковому органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії як особа, що володіла такими даними, у встановленому порядку, вказавши її персональні дані, загальну суму доходу, і кількість транзакцій.
Заперечуючи факт отримання доходів від британського суб'єкта господарювання позивач не намагалась самостійно з'ясувати такі обставини та не звернулась до господарюючого суб'єкта для доведення своєї позиції в частині того, що вона не створювала контент та не отримувала доходу за розповсюдження продукту через платформу.
Не спростувала вона також того, що інші персональні дані та адреси, в тому числі, і її електронної пошти, нік реєстрації на платформі, тощо, які повідомило Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, їй не належать.
Колегія суддів звернула увагу на те, що і для реєстрації та використання електронної пошти, і для реєстрації та верифікації на платформі, використовуються персональні дані, особисті телефонні номери, паролі, тощо, про що достеменно відомо і позивачу.
Однак, позивач не надала відповідачеві пояснень та доказів того, що персональні дані реєстрації електронної пошти та верифікації на платформі, що отримані податковим органом, їй не належать. Більш того, факту перебування на платформі та її використання позивач не заперечувала.
Доводи апелянта про те, що відповідач не ідентифікував позивача як платника податків та не довів належність спірних доходів саме позивачу, оскільки Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії повідомило податковому органу лише прізвище, ім'я, по батькові позивача, її дату народження, електронну адресу, акаунт на платформі та нік, рік отримання доходів, кількість транзакцій та загальну суму доходу, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали перевірки містять дані, які дають змогу персоналізувати облікові записи на вказаній платформі з особою позивача, а також відомості про надходження грошових коштів на користь позивача від британського суб'єкта господарювання.
Колегія суддів взяла до уваги той факт, що комунікація позивача з суб'єктом господарювання з приводу отриманих доходів дала би додаткову перевірку цим суб'єктом та верифікацію позивача в цих правовідносинах, натомість позивач максимально уникала таких дій. Зайнявши вичікувальну позицію, самоусунувшись від виконання своїх обов'язків як платника податків, передбачених ст.85 Податкового кодексу України, та наполягаючи на презумпції правомірності своїх дій, позивач не подала пояснень та доказів в підтвердження своєї позиції.
Наведені в апеляційні скарзі доводи щодо недотримання контролюючим органом вимог до оформлення та направлення запиту фактично зводяться до формальної оцінки дій податкового органу та не спростовують встановленого під час перевірки акту отримання позивачем доходу та невиконання податкового обов’язку.
Апеляційний суд зазначив, що отримавши лист ДПС України від 02.10.2024 року, у якому зазначено про надсилання інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання за створення контенту на платформі за 2022 рік, у додатку до якого у переліку фізичних осіб зазначена позивача, яка отримала дохід за створення контенту на платформі на загальну суму 63 350 доларів США, ГУ ДПС в Одеській області був надісланий запит до ДПС України про необхідність отримання та використання інформації, що була надана для ДПС України компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії.
Відтак, твердження апелянта, що висновки про отриманий дохід не підтверджуються належними доказами, спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції, що є доведеним факт отримання апелянтом доходу джерелом походження за межами України, але при цьому вказаний дохід позивачем не декларувався, обов`язкові податки і платежі не сплачено, тому підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.