На які податкові наслідки реорганізації шляхом перетворення потрібно звернути увагу платнику податків?
Головне управління ДПС в Одеській області , опубліковано 20 лютого 2026 о 08:19 Розділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, щодо податку на прибуток підприємств
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.
Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Для цілей підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Великим платником податків відповідно до підпункту 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.
Згідно з пунктом 64.7 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених Кодексом для великих платників податків.
У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені Кодексом для великих платників податків.
Відповідно до підпункту 140.4.5 пункту 140.4 статті 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, платником податку – правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, зокрема, шляхом приєднання, злиття, перетворення – у періоді затвердження передавального акта.
При проведенні реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку – правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).
Платник податку на прибуток – правонаступник має право включити у рядок 3.2.4.1 додатка PI до рядка 03 PI своєї Декларації показник від’ємного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, який обліковувався у платника податку, що припиняється, у Декларації на дату затвердження передавального акта.
Отже, підприємство, що є правонаступником в результаті реорганізації шляхом перетворення, має право у першому податковому (звітному) періоді зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося за даними Декларації платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта, але у розмірі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року. При цьому для зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування у наступних податкових (звітних) періодах слід враховувати вимоги підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що підприємством – правонаступником інші показники діяльності реорганізованого підприємства, що припиняється, за період з початку року і до дати перетворення не враховуватимуться у Декларації підприємства – правонаступника.
Щодо податку на додану вартість
Якщо товари / послуги, необоротні активи, суми податку на додану вартість по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах / послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів / послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 Кодексу).
Підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу визначено, що операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування.
Відповідно до пункту 198.7 статті 197 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема:
перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2026 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289, зі змінами, за наявності у платника податку, який реорганізовується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платника податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 Кодексу).
Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (пункт 200.11 статті 200 Кодексу).
Відповідно до підпункту «б» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу строки проведення камеральних та документальних перевірок, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Кодексу, встановлених для платника податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, становлять 5 та 10 робочих днів відповідно.