Земельний податок: особливості оподаткування при наданні платниками єдиного податку ІІ – ІІІ груп в оренду частини земельної ділянки

Головне управління ДПС в Одеській області, опубліковано 21 січня 2026 о 08:28 Розділ: Новини

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами, далі – ПКУ) плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ):

земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п.270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Разом з тим абзацом першим п. 284.3 ст. 284 ПКУ визначено, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Згідно з частиною першою ст. 797 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (зі змінами, далі – Цивільний кодекс), вказано, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Тобто, у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у
власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду (найм), позичку виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Відповідно до частини першої ст. 795 Цивільного кодексу зазначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно з частинами першою і другою ст. 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у
користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (абзац п’ятий п. 286.6 ст. 286 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, згідно з п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Враховуючи зазначене, якщо платниками єдиного податку першої – третьої груп у договорі оренди (найму), позички не визначений розмір земельної ділянки або невраховані вимоги ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок за всю земельну ділянку.

Якщо у договорі оренди (найму), позички визначений розмір земельної
ділянки, з урахуванням ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок лише за земельну ділянку яку передали в оренду (найм), позичку.