Суд підтвердив правомірність рішення контролюючого органу про відмову товариству у реєстрації податкових накладних
Головне управління ДПС в Одеській області , опубліковано 25 грудня 2025 о 15:25 Розділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.12.2025 у справі № 420/15223/25 скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) задовольнив, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 - скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову товариства (далі - ТОВ, платник, позивач).
ТОВ звернулося до суду із позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено в реєстрації податкових накладних; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.
23.09.2021 між ТОВ1 (Замовник) та ТОВ (Підрядник) укладено договір підряду, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик, своїми силами, виконати узгоджені Сторонами будівельні роботи об`єкта будівництва, за адресою1, у відповідності до проектної документації та передати результати робіт Замовнику, а Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також прийняти від Підрядника результати виконаних робіт та оплатити їх вартість. Згідно з п.1.3 договору обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначаються у відповідній Специфікації, яка після підписання сторонами, є невід`ємною частиною Договору.
Позивачем та ТОВ1 складено та підписано акти приймання виконаних робіт. За правилом першої події (надання послуг) позивачем сформовано у вересні-жовтні 2024 податкові накладні (усього 6) на загальну суму (з ПДВ) майже 6 млн гривень.
Зазначені податкові накладні позивачем направлені на реєстрацію в ЄРПН, проте реєстрація зупинена та позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Товариством надано додаткові пояснення та рішеннями Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено платнику у реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 29 грудня 2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно квитанцій податкового органу №1 «Обсяг постачання товару/послуги 43.99, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165))».
Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, (Додаток 3 Порядку 1165), обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/ такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/ або ввезення та митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1.5рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку
Відповідно до п.4. Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 №520 (зі змінами, надалі порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
На виконання п.11 Порядку №1165, та у відповідності п.4 порядку №520, ТОВ було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, разом з додатковими документами.
Так, дослідивши надані до контролюючого органу документи, судовою колегією встановлено, що в наданих ТОВ документах до Повідомлень про подання пояснень відсутні первинні документи щодо придбання, зберігання, транспортування матеріалів, необхідних для виконання такого виду робіт, а саме: відсутні календарні графіки виконання робіт, графіки фінансування, акт приймання-передачі будівельних матеріалів від замовника, ТТН, договори оренди транспортних засобів та будівельної техніки, а також розрахункові документи з контрагентом, а саме: рахунок на оплату.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до п.3 Специфікації до Договору підряду, Замовник протягом 5 банківських днів сплачує аванс в розмірі 883,2 тис грн згідно рахунку, виставленого Підрядником.
Проте, товариством зазначений рахунок до контролюючого органу не надавався, а тому останній обмежений у можливості встановити порушення, або спростувати таке порушення саме строку авансового платежу, адже надана платіжна інструкція складена майже через два місяці після складення Специфікації.
Окрім того, судова колегія зазначає, що при цьому наявна різниця між сумою фактичного авансового платежу згідно платіжної інструкції та сумою, зазначеною у Специфікації.
Проаналізувавши вищевказане, судова колегія вважає, що у податкового органу дійсно були відповідні підстави для прийняття оскаржуваних рішень, а позивачем не надано документів на спростування вищезазначеного.
Приписами п.44.1 ст.44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.
Отже, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку та підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформленні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.
Обов`язок довести реальність господарських операцій та підтвердити їх належними документами, покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд першої інстанції, виходив з того, що ТОВ подані до ГУ ДПС письмові пояснення та/або копії документів в підтвердження реальності здійснення операцій по спірній податковій накладній.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачем вчинено дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийнято рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, що підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваного рішення.
На підставі встановлених обставин, ТОВ до податкового органу не було надано усіх необхідних та належних документів, які б дійсно підтверджували факт виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та спростували б сумнів, який виник у податкового органу з приводу підтвердження реальності господарських операцій із наведеним контрагентом.
Проте, судом першої інстанції не досліджено, не з`ясовано та не надано оцінку, ані змісту таких операцій ані документам, наданим позивачем в підтвердження здійснення таких операцій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що на момент прийняття оскаржуваних рішень позивач подав до податкового органу первинні документи, які містили суперечності та не підтверджували інформацію, яка була зазначена у податкових накладних, відтак оскаржувані рішення прийняті відповідачем обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.06.2023р. у справі №640/21884/20.
З урахуванням встановлених обставин, судова колегія вважає, що ТОВ до податкового органу не було надано усіх необхідних та належних документів, які б дійсно підтверджували факт виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та спростували сумнів, який виник у податкового органу з приводу підтвердження реальності господарських операцій із контрагентами.