Чи може платник податку на прибуток, дохід якого за 2025 рік буде перевищувати 40 млн. грн. та об’єкт оподаткування за такий рік буде визначатися шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці...

Головне управління ДПС в Одеській області, опубліковано 05 листопада 2025 о 13:39 Розділ: Новини

Чи може платник податку на прибуток, дохід якого за 2025 рік буде перевищувати 40 млн. грн. та об’єкт оподаткування за такий рік буде визначатися шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, передбачені положенням розд. ІІІ ПКУ, нарахувати прискорену амортизацію до ОЗ, введених в експлуатацію у попередньому (звітному) році, в якому було прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, та яка при цьому балансова вартість ОЗ підлягає амортизації?

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник податку визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Згідно з п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Водночас, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі – Указ Президента), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі – Закон № 2102), та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, вимога до основних засобів щодо неперебування їх у використанні, визначена абзацом сьомим п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності (01.08.2024) Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).

Платники податку на прибуток мають право застосовувати норми, визначені п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента, затвердженим Законом № 2102-IX, до дати набрання чинності Законом № 3813. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду, в якому прийнято рішення про застосування положень п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розд. III ПКУ на перше число такого податкового (звітного) періоду, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків амортизації відповідної групи основних засобів, визначених п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Положення цього абзацу застосовуються до платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками / постачальниками товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцями робіт та послуг оборонного призначення або підприємствами-співвиконавцями зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України від 17 липня 2020 року № 808-ІХ «Про оборонні закупівлі».

Враховуючи зазначене, платник податку, який за 2025 рік буде визначати об’єкт оподаткування податком на прибуток шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, може нарахувати прискорену амортизацію відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до основних засобів, які були введені в експлуатацію у попередньому звітному (податковому) році після 01.08.2024.

При цьому амортизації протягом мінімально допустимих строків амортизації відповідної групи основних засобів, визначених п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, підлягає балансова вартість таких основних засобів, визначена за правилами бухгалтерського обліку станом на 01 січня 2025 року, без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.