Верховний Суд зазначив, що строк оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, становить 6 місяців
Головне управління ДПС в Одеській області , опубліковано 29 серпня 2025 о 13:34 Розділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що Верховний Суд (далі – ВС) у справі №420/6932/24 постановою від 30.07.2025 касаційну скаргу Товариства (далі також – ТОВ, платник, позивач) залишив без задоволення.
Під час розгляду справи ВС послався на висновки щодо строку звернення до суду, викладені 26.11.2020 ВС у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №580/3469/19; у постанові ВС від 27.01.2022 у справі №160/11673/20.
Також ВС зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю наведених вище висновків; у пункті 17 означеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПКУ).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При розгляді цієї справи ВС встановив, що ТОВ двічі зверталося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) від 07.06.2022.
Вперше звернення до суду відбулося 15.11.2022. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2023 у справі № 420/16533/22 позовну заяву ТОВ до ГУ ДПС задовольнив, повідомлення-рішення скасував.
Постановою від 25.05.2023 у справі № 420/16533/22 П`ятий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ГУ ДПС задовольнив, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 скасував, ухвалив у справі постанову, якою відмовив у задоволенні адміністративного позову ТОВ.
ВС ухвалою від 15.08.2023 відмовив платнику у відкритті касаційного провадження у справі № 420/16533/22.
29.02.2024 ТОВ вдруге звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2022, але з інших підстав (ці обставини учасниками справи не оспорюються).
Протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій та в касаційній скарзі скаржник доводив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення він в порядку, визначеному статтею 42 ПКУ не отримував, в електронному кабінеті платника податків воно не відображається. Фактично, позивач наполягає на тому, що строк звернення до суду ним пропущено не було, оскільки відлік такого строку не розпочався.
Суд касаційної інстанції не погодився з такими доводами скаржника. Частина друга статті 122 КАС України пов`язує початок відліку строку з обставинами того, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині другій статті 122 КАС України твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався ВС, зокрема, у постановах від 10 квітня 2025 року у справі № 380/9517/23, від 29 листопада 2024 року у справі № 420/6633/23.
Повертаючись до обставин цієї справи, ВС зазначає, що очевидним є те, що станом на 15.11.2022 (день звернення до суду із позовом у справі № 420/16533/22) позивач вже дізнався про існування податкового повідомлення-рішення та вважав, що останнє порушує його права та законні інтереси.
Більше того, як правильно звернув увагу суду апеляційної інстанції, ТОВ під час звернення до Одеського окружного адміністративного суду із позовом у справі № 420/16533/22 долучило до нього копію означеного податкового повідомлення-рішення. За таких обставин посилання скаржника на обставини неотримання оскарженого рішення як на підставу для поновлення строку звернення до суду є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому зміст частини другої статті 122 КАС України свідчить про те, що процесуальний закон не пов`язує початок відліку означеного строку безпосередньо із моментом вручення (отримання) позивачем рішення суб`єкта владних повноважень.
Жодних інших обґрунтованих аргументів на спростування висновку апеляційного суду, що про існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу було відомо ще у листопаді 2022 року касаційна скарга не містить. Не наводить скаржник і поважних причин пропуску означеного строку, зокрема, у період з 15 серпня 2023 року по 26 лютого 2024 року.
Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції висновує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ТОВ у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову не було надано ні судам попередніх інстанцій, ні до суду касаційної інстанції.
Така поведінка позивача не може бути визнана сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.