Чи подається окремий додаток 1 до податкової декларації екологічного податку за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн?

Головне управління ДПС в Одеській області, опубліковано 15 серпня 2025 о 12:19 Розділ: Новини

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Слід зазначити, що об’єкт оподаткування сукупних викидів двоокису всіма, а не окремим джерелом викидів, одноразово зменшується на величину граничного обсягу викидів двоокису вуглецю.

Платник податку за викиди двоокису вуглецю самостійно адмініструє граничний обсяг викидів двоокису вуглецю, визначений п. 240.7 ст. 240 ПКУ, сукупно по всіх окремих джерелах забруднення, якими здійснюються викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря.

Викиди двоокису вуглецю належать до того типу забруднюючих речовин, для яких Інструкцією про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2023 № 448, передбачено виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті/промисловому майданчику.

Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі − Додаток). При цьому для декларування податкових зобов’язань з податку за викиди двоокису вуглецю складається окремий Додаток 1.

Таким чином, враховуючи положення п. 240.7 ст. 240 ПКУ, якщо фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю протягом року не перевищує 500 тонн, то окремий Додаток 1 до Декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря не подається.

При цьому платнику екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, який має не одне стаціонарне джерело забруднення, слід керуватися п. 250.9 ст. 250 ПКУ та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням джерел забруднення заяву про звітний (податковий) період, у якому відбудеться перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю 500 тонн за рік сумарним обсягом.

До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за кожним та всіма джерелами забруднення, у тому числі із зазначенням для таких джерел періодів та обсягів викидів двоокису вуглецю, у яких відбудеться перевищення граничної величини, визначеної п. 240.7 ст. 240 ПКУ.