Щодо змін у Податковому кодексі України стосовно визначення мінімального податкового зобов’язання за 2024 рік платниками податку на прибуток, платниками єдиного податку ІІІ та ІV групи (юридичними особами)
Головне управління ДПС в Одеській області , опубліковано 17 лютого 2025 о 16:27 Розділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що підпунктом 14.1.1142. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Особливості визначення загального МПЗ платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено пунктом 141.9 статті 141 Кодексу.
Для платників єдиного податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голів сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, особливості визначення загального МПЗ встановлено статтею 2971 Кодексу.
Обов'язок зазначених платників податків подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Звертаємо увагу платників податків, що 1 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015, зі змінами), яким підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу доповнено пунктами 671 та 74.
Відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ сума мінімального податкового зобов'язання (далі – МПЗ), визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Дія пункту 74 не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї) що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Отже, розмір МПЗ не може бути меншим за 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок з переважною часткою ріллі (не менше 50 %) МПЗ встановлено на рівні 1400 гривень вже за результатами визначення мінімального податкового зобов'язання за 2024 рік.
Також, звертаємо увагу, що відповідно до абзацу 1 пункту 50.1 статті 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.