Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ

Головне управління ДПС в Одеській області, опубліковано 09 квітня 2024 о 16:36 Розділ: Новини

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), яким, зокрема, змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій) та передбачено, що Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Наразі для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією застосовується Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Слід зазначити, що положеннями п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у редакції, що діяла до 06.05.2023, передбачалося звільнення від нарахування та сплати загального мінімального податкового зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки за умови внесення зазначених територій до Переліку територій, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Оскільки для застосування положень п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Перелік територій не був визначений Кабінетом Міністрів України, платники податку нараховували та сплачувати загальне мінімальне податкове зобов’язання.

Крім того, Законом № 3050 внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.

Сума мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки, земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено випадки в яких не визначається мінімальне податкове зобов’язання.

Згідно з абзацами сьомим та восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Відкоригувати нараховану за 2022 рік суму загального мінімального податкового зобов’язання платник податків може на підставі ст. 50 ПКУ.

Згідно з абзацами першим та третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Таким чином, платники податку, які до дати набрання чинності Законом № 3050-ІХ визначили та задекларували в Декларації мінімальне податкове зобов’язання за 2022 рік можуть відкоригувати задекларовані суми (у т. ч. якщо вже подана та оприлюднена річна фінансова звітність разом з аудиторським висновком за 2022 рік), шляхом подання уточнюючої Декларації за 2022 рік.

При цьому платники податку, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, можуть подати доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, з відповідним поясненням, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації, яке буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації.

Слід зазначити, що у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (абзац двадцять другий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної Декларації, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з Декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної Декларації за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац двадцять четвертий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).