Суд підтвердив правомірність висновків контролюючого органу про заниження податкових зобов’язань

Головне управління ДПС в Одеській області, опубліковано 19 січня 2024 о 13:40 Розділ: Новини

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що П’ятий апеляційний адміністративний суд підтвердив правомірність висновків контролюючого органу про заниження податкових зобов’язань Товариства (далі також ТОВ, позивач, платник) за недоведеними реальними відносинами з його контрагентами на загальну суму 1,33 млн гривень.

Вказана справа неодноразово розглядалась судом, так,  постановою Верховного Суду від 20 червня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2016 року у справі №821/3221/15 – а скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 скарга контролюючого органу задоволена частково, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року скасовано в частині повністю задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2015 року №0001572200 та №0001582200; прийнята постанова про часткове задоволення позову Товариства у вказаній частині.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.12.2014 року, за результатами якої складений акт перевірки,яким встановлені порушення платником п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого встановлено за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р. заниження податку на прибуток на загальну суму 655327,00 грн. та порушення п.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.192.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201. ст.201 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 561993,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено оскаржені повідомлення-рішення від 11.06.2015 № 0001582200, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ в сумі 687869,00 грн (в т.ч. 550295,00 грн – основного платежу та 137574,00 грн – штрафні санкції); від 11.06.2015 року №0001572200, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 819159,00 грн, (в т.ч. 655327,00 грн – основного платежу та 163832,00 грн– - штрафні санкції).

ТОВ в обґрунтування своїх вимог зазначало, що відсутність у контрагентів ТОВ1 та ТОВ2 та безпосередньо у їх контрагентів необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, що господарські операції між ТОВ та ТОВ1, ТОВ2 не мали реального характеру.

Колегія суддів зауважила, що дійсно, за загальним правилом, відсутність у контрагентів підприємства та безпосередньо у їх контрагентів необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів тощо, рівно як і специфіка підприємницької діяльності з перепродажу товару, сама по собі не є підставою для висновків для нереальність відносин. Водночас, в межах даної конкретної справи та з урахуванням як недоліків первинної документації, так і вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова, та недоведеності чіткої комерційної мети досліджуваних господарських відносин, суд зазначає про наявність достатніх підстав для висновків про формальне документування вказаних «господарських» відносин.

ТОВ вказувало, що посилання податкового органу на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова в обґрунтування нечинності господарської операції (правочину) не спростовує реальність спірної операції, оскільки фінансово-господарські операції між ТОВ1 та ТОВ у цій кримінальній справі не досліджувалися. Також, позивач вказав, що дефектність і навіть фіктивність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про обізнаність останнього із протиправним характером діяльності контрагента чи про дефектність самих госпоперацій, відсутність в них ділової мети.

Суд не погодився з таким доводом та зазначив, що відповідальний суб`єкт господарської діяльності повинен проявляти належну обачність при виборі контрагента, оскільки така діяльність передбачає, як права, так і відповідні обов`язки.

Колегія суддів зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат судам належить з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, як то: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів та інше, а тому відсутність достатніх доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність формування ТОВ податкового кредиту та витрат за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та інших доказів.

Колегія суддів вважає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама по собі не свідчить про його виконання сторонами, і за відсутності обов`язкових первинних документів, які узгоджуються між собою, не може вважатися безперечним доказом реальності здійснення відповідної господарської операції.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність реальності досліджуваних господарських правовідносин позивача з ТОВ1 та ТОВ2, за результатом яких ТОВ намагалось сформувати податковий кредит та витрати, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ до Головного управління у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень в частині відносин з вказаними контрагентами.