Апеляційний суд підтримав позицію податківців

Головне управління ДПС в Одеській області, опубліковано 03 жовтня 2023 о 09:12 Розділ: Новини

П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/15638/22 постановою від  26 вересня 2023 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року та прийняв нову постанову, якою у задоволені позову Товариства про скасування  податкових повідомлень-рішень про застосування штрафної санкції  у загальній  сумі 463  тис. грн. відмовив повністю.

Товариство (далі також - позивач, ТОВ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведених фактичних перевірок.

Як встановлено судом, у червні 2022 року контролюючим органом були проведені фактичні перевірки АЗС №№ 55, 56, 76, що належать Товариству, за результатами яких складені акти перевірок від 22.06.20.22 та винесені оскаржені податкові повідомлення-рішення від 22.07.2023 про накладення штрафів за порушення пунктів 1, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 265).

Так, за результатами перевірки АЗС № 54 встановлено порушення: п. 1, 12 ст. 3 Закону Закон № 265, зокрема: нестача палива на загальну суму 72 487, 99 грн. свідчить про вибуття таких запасів з місця продажу шляхом їх реалізації без застосування реєстратора розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону № 265); надлишок палива на загальну суму 98, 00 грн. свідчить про здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку (п. 12 ст. 3 Закону № 265); винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.07.2022 на суму штрафних санкцій 108 901, 99 грн.

За результатами перевірки АЗС № 55 встановлено порушення: п. 1 ст. 3 Закону № 265, зокрема: нестача палива на загальну суму 140 557, 52 грн. свідчить про вибуття таких запасів з місця продажу шляхом їх реалізації без застосування реєстратора розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону № 265); винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.07.2022 на суму штрафних санкцій 210 836, 58 грн.

За результатами перевірки АЗС № 76 та встановлено порушення: п. 1,12 ст. 3 Закону № 265; п. 85.2 ст.85 ПК України, зокрема: нестача палива на загальну суму 78 756, 41 грн. свідчить про вибуття таких запасів з місця продажу шляхом їх реалізації без застосування реєстратора розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону № 265); надлишок палива на загальну суму 17 867, 19 грн. свідчить про здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку (п. 12 ст. 3 Закону № 265); винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.07.2022 на суму штрафних санкцій 143 639, 91 грн. та на суму штрафних санкцій 1 020, 00 грн.

Згідно з ст. 3 Закону № 265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265);

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (п. 12 ст. 3 Закону № 265).

При цьому, суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) (п. 12 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З урахуванням специфіки здійснення діяльності із роздрібної торгівлі нафтопродуктами та з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком пального врегульовано окремими нормативно-правовими актами, а саме Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі - Інструкція).

Відповідно до пп. 10.3.1.3 п. 10.3.1 р. 10.3 Інструкції, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП, а надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП.

Також, пп. 4.2.5.4-4.2.5.6 п. 4.2 Інструкції передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.

Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об`єму відпущених пального або олив.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливного-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більше ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Отже, співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №17-НП та за формою №13-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах є належним та правомірним.

Водночас, слід зазначити, що дотримання Інструкції в частині обліку товарних запасів нафтопродуктів на АЗС, а саме: лише наявність на господарському об`єкті журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, змінних звітів АЗС за формою № 17-НП та товарно-транспортних накладних, які враховані перевіряючими при перевірці, не свідчить про відсутність порушень при наявності розбіжностей фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарах, встановлених в ході фактичної перевірки.

При цьому, жодного документального підтвердження стосовно виявлених відхилень позивачем до суду не надано.