Які строки давності встановлено для застосування штрафних санкцій

Головне управління ДПС в Одеській області, опубліковано 25 червня 2021 о 11:25 Розділ: Новини

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що відповідно до п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 Кодексу.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами Кодексу.

Разом з тим, п.п. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань;

2) зупиняється застосування норм ст.ст. 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 – 101 Кодексу (погашення податкового боргу).

Відлік строку давності, визначений ст. 102 Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у п.п. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені ст.ст. 59, 60, 87 – 101 Кодексу.

Норми п.п. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексом не застосовуються:

з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою – платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи – підприємця;

з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.