Деякі питання щодо застосування РРОРозділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеській області надає відповіді на запитання платників податків, які найчастіше цікавлять суб’єктів господарювання під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО:
1. Чи буде вважатися для суб’єкта господарювання безготівковою формою розрахунку отримання коштів від покупця на банківський рахунок на підставі договору та/або рахунку, і чи потрібно застосовувати РРО?
За яких умов отримання коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання вимагає реєстрації розрахункової операції з використанням РРО?
Чи вважається безготівковими розрахунками та не потребує застосування РРО/ПРРО зарахування оплати на карту-ключ до розрахункового поточного банківського рахунку фізичної особи - підприємця?
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
При цьому слід розрізняти яким чином проведено перерахування коштів на рахунок суб’єкта господарювання.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону № 675 суб’єкт електронної комерції – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Разом з тим, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.
Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.
Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
При цьому, суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.
Однак, при оплаті придбаних товарів шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, РРО не застосовується.
2. Дії платника податків, якщо у сільській місцевості існує проблема передачі даних до ДПС при нестабільному зв’язку, зокрема, Інтернет.
Згідно з п. 1.2 п. 1 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1744/22056 (далі – Порядок № 1057), інформаційний еквайр – юридична особа, яка уповноважена Платіжною організацією надавати суб’єктам господарювання послуги з технічної підтримки та інформаційного обслуговування передачі даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) до системи обліку даних РРО ДПС (далі – СОД РРО) за технологією Національного банку України.
Слід зазначити, що інформація від РРО суб’єктів господарювання до ДПС передається у вигляді пакетів даних.
Відповідно до п. 3.1 Порядку № 1057 інформаційні еквайєри як компоненти СЗЗД РРО, зокрема, забезпечують:
організацію первинної взаємодії з РРО - вирішення питань у випадках виявлення проблем підключення РРО до СЗЗД РРО, здійснення заходів для вирішення технічних питань передачі даних РРО, які виникають у суб’єктів господарювання;
організацію сеансу зв’язку з РРО та функції серверу обробки інформації: первинну перевірку автентичності і реєстрації РРО в СЗЗД РРО, перевірку цілісності захищених пакетів даних, що надходять від РРО;
тимчасове зберігання захищених пакетів даних, що надходять від РРО в будь-який час (у тому числі в моменти «пікових» навантажень та під час відсутності зв’язку з СОД РРО або збоїв у її роботі), у базі даних інформаційного еквайра.
Відповідно до п. 9.2 Порядку № 1057 у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) - інформаційний еквайр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з конфігурацією РРО.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 174/22055 (далі – Вимоги № 1057), РРО з модемом повинен, зокрема, забезпечувати:
автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації;
повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;
накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку;
індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації.
Враховуючи викладене, у разі виникнення проблем з передачею даних РРО до ДПС, та неможливістю відновлення зв’язку в автоматичному режимі, для вирішення вказаної технічної проблеми пропонуємо звернутись до центру сервісного обслуговування РРО, з яким укладено відповідний договір для вирішення питань із залученням інформаційного еквайра та/або операторів мобільного зв’язку чи регіональних провайдерів Інтернет-послуг.
Що стосується проблем передачі даних програмними РРО то у разі відсутності зв’язку програмний РРО використовує номери, зарезервовані для розрахункових документів, які передаються до ДПС після відновлення зв’язку.
Так, відповідно до пунктів 1-3 «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317), на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до статті 5 Закону (далі - Діапазон).
Програмний РРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером.
Програмне рішення програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця);
Також відповідно до п.п. 3.4 п. 3 Вимог № 1057 програмний РРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу програмного РРО з режиму офлайн.
Отже, у разі інформування програмним РРО про відсутність зв’язку із фіскальним сервером доцільно звернутися до оператора мобільного зв’язку та/або регіональних провайдерів інтернет-послуг.