Суд підтвердив правомірність застосування штрафу за наслідками фактичної перевірки на суму 1,4 млн гривень
Головне управління ДПС в Одеській області , опубліковано 22 жовтня 2026 о 15:20 Розділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеські області інформує, що П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.10.2025 у справі № 420/41991/25 скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) задовольнив, рішення суду першої інстанції про задоволення позову товариства (далі – ТОВ, платник, позивач) скасував, ухвалив постанову, якою відмовив повністю у скасуванні податкових повідомлень-рішень.
ГУ ДПС проведена фактична перевірка господарської одиниці (АЗС) ТОВ з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За наслідками перевірки складений акт та прийняті оскаржені повідомлення-рішення про накладення штрафу:
у розмірі 1 000 000 грн за порушення підпункту «б» абзацу 6 п.п.230.1.2 п.230.1. ст. 230 Податкового кодексу України (зі змінами, далі - ПКУ);
у розмірі 1020 грн за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ;
у розмірі 32 000 грн за порушення ст. 28 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817-ІХ);
у розмірі 360 000,00 грн за порушення ст. 29 Закону № 3817-ІХ.
Відповідно до акту перевірки встановлені наступні порушення: роздрібна торгівля пальним без ліцензії; зберігання пального без ліцензії; невикористання РРО: контрольна закупка бензину проведена без застосування РРО; використання неоформленої праці; не реєстрація акцизного складу: товариство не зареєструвало свій об`єкт, як акцизний склад в системі електронного адміністрування; ненадання документів для перевірки.
Колегія суддів дійшла висновку, що докази, вказують на те, що ОСОБА_1 на момент проведення перевірки була особою, яка здійснила розрахункову операцію щодо продажу пального, а тому є уповноваженою особою ТОВ, яку контролюючий орган намагався ознайомити із наказом, направленням та службовим посвідченням на проведення перевірки.
Відмова ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом, направленням на перевірку а також підписання акту перевірки даного факту не спростовують, а свідчать про те, що особа своїми діями намагалась уникнути пояснень та надати інформацію, яка допомогла б встановити реальні правовідносини у цій справі.
Посилання представника позивача на інші пояснення ОСОБА_1, які вона давала в подальшому, вказують на їх не послідовність та зміну, спростовуються судовим рішенням та постановою служби з питань праці, а тому колегією суддів оцінюються критично та не приймаються до уваги.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів виснувала, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, не надав оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим помилково дійшов до висновку, що ОСОБА_1 не є представником та працівником ТОВ, а перевірка позивача проведена за відсутності вручення документів (наказу, направлення та службового посвідчення) уповноваженій особі позивача.
Також варто зазначити, що відповідно до матеріалів справи, заправку транспортного засобу здійснив діючий працівник ТОВ, шляхом відпуску пального через пістолет паливо роздавальної колонки, що підтверджується наданою до матеріалів справи відеофіксацією, з якої вбачається, що працівник, який заправляв автомобіль представляється ОСОБА_3 .
Крім цього, в матеріалах справи міститься повідомлення про прийняття працівника на роботу, зокрема ОСОБА_3, яке подане безпосередньо позивачем до контролюючого органу, про прийняття працівника на роботу, що підтверджує, що на момент перевірки ОСОБА_3 був працівником ТОВ.
Ці обставини не були оцінені судом першої інстанції.
Щодо передачі нерухомого майна АЗС (господарської одиниці) у розпорядження іншої особи - ТОВ1 та укладення з цим товариством договору оренди, колегія суддів зазначає про наступне.
Згідно з поясненнями, директор ТОВ вказав, що 01.09.2025 була укладена додаткова угода до договору суборенди від 01.07.2025 між ТОВ та ТОВ1, відповідно до якої була виправлена дата цього договору, зазначено, що вірною датою договору є 01.09.2025.
Надаючи оцінку цим обставинам, колегія суддів зауважує, що директор ТОВ про укладання додаткової угоди з ТОВ1 про зміну дати суборенди, та укладанні оренди з іншим товариством у цей період ані у запереченні на акт перевірки від 10.09.2025 ані підчас проведення комісії з розгляду цього заперечення не заявляв, хоча мав би знати про ці обставини, що ставить під сумнів реальність укладених договорів.
Крім цього, суд звернув увагу, що у документах про передачу АЗС відсутні обов`язкові дані, щодо порядку обліку та передачі залишків пального. Відсутні початкові показники сумарних лічильників паливороздавальних колонок (ПРК) на момент підписання Акта приймання-передачі, як того вимагає законодавство, що ставить під сумнів правову мету укладання такого договору з товариством, яке за КВЕДом займається здачею нерухомого майна в оренду.
З огляду на вищезазначене, суд виснував, що платником не наведено доказів на підтвердження протиправності дій контролюючого органу, а надані позивачем докази та пояснення, суперечать один одному, не мають логічної послідовності та не спростовують доводів контролюючого органу.