Суд підтвердив правомірність застосованого контролюючим органом штрафу у сумі 7,5 млн гривень
Головне управління ДПС в Одеській області , опубліковано 02 вересня 2026 о 11:20 Розділ: Новини
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 460/13255/25 постановою від 19.08.2026 апеляційну скаргу Товариства (далі також – ТОВ, платник, позивач) залишив без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2026, про відмову у задоволенні позову - без змін.
В обґрунтування позову ТОВ вказувало: вимога щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) не встановлена для місць оптової торгівлі пальним; паливо відпускається виключно шляхом оптової реалізації, оплата за вказане паливо здійснюється виключно за безготівковим розрахунком.
Фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) проведена фактична перевірка ТОВ, за результатами якої складений акт та встановлено порушення:
1) п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами, далі - Закон № 265/95-BP), а саме: згідно журналу обліку реалізації пального на A3C, розрахункові операції на суму 5 млн. грн не проведені через РРО, зареєстрований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи без створення та надання у паперовій та/або електронній формі розрахункових документів встановленої форми;
2) п. 85.2 ст. 85 ПКУ - на запит перевіряючих не надано документи, які пов`язані та/або стосуються предмета перевірки, а саме: банківські виписки; контрольні стрічки в паперовому та/або електронному вигляді; розрахункові книжки; книгу обліку розрахункових операцій за перевіряємий період, тощо.
Матеріали перевірки направлені, за основним місцем обліку ТОВ та Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято оскаржене повідомлення-рішення про застосування штрафу у сумі 7,5 млн. грн.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи виходив з наступного.
Правові засади застосування РРО та програмних РРО (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 цього ж Закону. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Таким чином, щоб встановити склад такого правопорушення, як непроведення розрахункової операції через РРО або невидачу відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа слід дослідити, чи відбувались розрахункові операції, коли саме ( дата, час), встановити факт непроведення таких операцій через РРО та/або видачу/невидачу розрахункового документа по кожній розрахунковій операції, якщо їх декілька, а також зібрати і описати у акті перевірки докази, зібрані на підтвердження таких обставин.
Суд зазначив, що ГУ ДПС вірно кваліфікувало дії позивача як порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР та обґрунтовано застосувало штрафні санкції, належним чином визначивши їх розмір, оскільки кожне конкретне правопорушення є закінченим з моменту не проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, а саме за відсутності відповідних розрахункових документів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817-IX).
Підпунктом 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язкуУкраїни, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281) передбачено, що на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.
Згідно з підпунктом 10.3.1.1 пункту 10.3 Інструкції № 281 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру РРО згідно з Положенням про Державний реєстр РРО, затвердженим постановою КМУ від 29.08.2002 року № 1315.
Аналізуючи положення пункту 10.3. Інструкції № 281, суд зазначає, що суб`єкт господарювання, який займається хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України зобов`язаний здійснювати облік руху нафти та нафтопродуктів відповідно до Інструкції № 281, який полягає на початкову етапі у прийнятті працівниками АЗС за марками та видами палива за даними ТТН та оприбуткування прийнятого нафтопродукту на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) за марками та видами, тобто внесення записів в журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Подальший облік нафти та нафтопродуктів безпосередньо на АЗС здійснюється матеріально відповідальними особами АЗС у змінному звіті за формою № 17-НП. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16).
Також встановлено, що під час перевірки працівниками ТОВ було надано посадовим особам договір оренди з ТОВ1 про тимчасове платне користування нерухомого та рухомого майна автозаправної станції (A3C) за адресою1; формуляри на ПPK 1-2 зав. № DO 300418, колонки 3-4 зав. № DO 300423, колонки зав. № DO6 02740, колонки зав. № DO 300424, якими підтверджується торгівля (відвантаження) пального через ПPK; журнал реалізації пального (обліку пального) на A3C за період з 29.10.2024 по 04.06.2025, в якому відображено: дату та час реалізації пального; обсяг пального в літрах об`ємами від 30 л до 800 л; державний номер автомобіля; прізвище водія (отримувача) та його підпис.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПКУ.
Отже, обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №520/7074/2020.
Колегія суддів зазначила, що жодними доказами позивач не підтвердив здійснення виключно оптової торгівлі пальним та невідпуску пального у роздріб.
Механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби для суб`єктів господарювання, що використовують РРО, врегульований Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року № 1743/22055.
Відповідно до положень пункту 1.2 цього Порядку: система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - система, призначена для збору даних РРО до бази даних системи обліку даних РРО, для реалізації якої використовується зазначена технологія; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - програмно-апаратний комплекс, розміщений в центральному органі ДПС, що використовує інформацію, яка збирається за допомогою СЗЗД РРО.
Суд, здійснюючи аналіз норми цього Порядку, вказує, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому, використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 07.08.2025 у справі № 280/6835/23.
На підставі отриманої інформації з журналу реалізації пального та співставлення бази даних СОД PPO ГУ ДПС було встановлено, що за перевірений період ТОВ проводились розрахунки без застосування PPO, зареєстрованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи без створення та надання у паперовій та/або електронній формі розрахункових документів встановленої форми, загальна сума не проведених операцій через PPO склала 5 млн гривень.
Інформація, яка відображена в журналі про реалізацію пального на A3C в період здійснення роздрібної торгівлі, співпадає з даними електронної бази СОД PPO ГУ ДПС в частині дати, часу, об`ємів реалізованого пального. Дана інформація свідчить про достовірність даних в журналі реалізації пального на A3C та не проведення розрахункових операцій через PPO.