Суд підтвердив правомірність застосування до товариства штрафної санкції у сумі 1,5 млн грн за порушення порядку проведення розрахунків

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою  від 25.11.2025 у справі  № 420/25624/24 скаргу товариства (далі - ТОВ, платник, позивач) залишив без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2024, яким відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) – без змін.

Фахівцями податкового органу проведено фактичну перевірку ТОВ  під час якої встановлено порушення ТОВ вимог п.п.1, 2, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО), а саме: ведення обліку товарних запасів при здійсненні продажу нафтопродуктів із порушенням встановленого законодавством порядку; реалізація нафтопродуктів без створення в електронній формі відповідних розрахункових документів та ненадання розрахункових документів особам, які отримали товар.

За наслідками перевірки складений акт та винесено оскаржене повідомлення-рішення щодо застосування до платника  штрафних санкцій у розмірі 1,5 млн гривень.

Розглядаючи цю справу колегія суддів виходила з наступного.

Згідно із пп.16.1.2, 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, визначені у п.44.1 ст.44 ПКУ показники повинні підтверджуватись первинними документами, які контролюючі органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Порядок обліку товарних запасів юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, в тому числі за місцем їх продажу, врегульовано нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Згідно правових висновків Верховного Суду, які викладені у справах №816/2932/15, №808/2540/16 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо до закінчення перевірки або у зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи у платника податків відсутні. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку, зокрема Книги обліку доходів і витрат, накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Контролюючим органом направлено запит про надання документів (копій документів), який отримано адвокатом ТОВ, проте, ТОВ не надано у паперовій або електронній формі первинних документів, які б підтверджували облік та походження товарів, які знаходились в реалізації, тобто документів, які підтверджують облік та походження товарів, як станом на момент проведення фактичної перевірки, так і після її проведення, а також під час розгляду даної адміністративної справи.

При цьому, саме необлікування на об`єкті перевірки наявного товару стало юридичною підставою для висновку про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закон про РРО, а саме не здійснення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, перевіркою встановлено, що в перевіреному періоді відповідно до даних СОД РРО ДПС України товариство  реалізувало нафтопродукти без створення в електронній формі відповідних розрахункових документів та не надано особі, яка отримує товар розрахунковий документ встановленої форми.

Пунктом 9 постанови КМУ від 20.12.1997 №1442 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюються інструкцією, яка затверджується спільним наказом Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, відпуск нафтопродуктів через АЗС може здійснюватися за готівку (пункт 10.3.1), за відомостями (за безготівковими розрахунками на підставі договорів між підприємством і споживачем) (пункт 10.3.2), за талонами (пункт 10.3.3), за платіжними картками (пункт 10.3.4).

Порядок здійснення розрахункових операцій, зокрема у сфері торгівлі, визначений нормами Закону про РРО, згідно із пунктами 1, 2 статті 3 якого суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду, який викладено в постанові від 16.05.2024 по справі № 520/4564/23, у спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена, є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Відтак, належним доказом, який підтверджує обставини, які підлягають доказуванню, є саме розрахунковий документ (фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій, зареєстрованим на господарській одинці платника, або його електронна копія, подана платником до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв`язку.

Збір, зберігання та використання електронних копій розрахункових документів, перевірку справжності та достовірності розрахункових документів забезпечує інформаційна система СОД РРО.

Судом  установлено, що платником не надано копій відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), які створювалися/видавалися при здійсненні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів.

За таких обставин суд зробив висновок про порушення платником вимог податкової дисципліни.