Закон № 4577-IX: вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що 05 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), яким вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс), Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (далі – Закон № 2469).

Законом № 2469 (з урахуванням змін, внесених Законом № 4577) запроваджено правовий режим Дефенс Сіті до 01 січня 2036 року або до вступу України до Європейського Союзу, у зв’язку з чим:

Кодексом передбачено, зокрема:

нові поняття «резидент Дефенс Сіті», «реєстр Дефенс Сіті», які визначаються у значенні, наведеному в Законі № 2469;

вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті:

резидентом Дефенс Сіті може бути лише платник податку на прибуток.

Для резидента Дефенс Сіті передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток, але за умови, що цей прибуток буде використаний на цільове реінвестування (створення чи оновлення матеріально-технічної бази, модернізація основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав інтелектуальної власності для оборонних замовлень, дослідження та розробка нових зразків озброєння й техніки тощо). Використання на інші цілі вважається нецільовим використанням.

Якщо звільнений від оподаткування прибуток не буде використано на таке реінвестування у визначений строк, то платник зобов’язаний буде нарахувати та сплатити податок на прибуток із невикористаної частини.

У разі невикористання резидентом Defence City звільненого від оподаткування прибутку відповідно до визначених законом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку.

Резиденти Defence City (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати:

земельного податку починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента. Звільнення від сплати земельного податку поширюється на:

1) земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City;

2) земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам;

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента. Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Defence City) та використовуються у

господарській діяльності резидентів Defence City та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Defence City не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності, та не здаються в оренду, лізинг, позичку;

екологічного податку починаючи з наступного податкового періоду після надання статусу резидента.

У разі втрати статусу резидента Defence City платник податку втрачає право на звільнення від сплати податків. Такий платник зобов’язаний після прийняття рішення про втрату статусу резидента Defence City подати уточнюючу податкову

звітність, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання та пеню.

Крім того, втратили чинність пункт 274.3 статті 274 та пункт 277.2 статті 277 Кодексу, якими було передбачено з 01.10.2025 по 04.10.2025 включно ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановленої у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки та ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки

родовищ корисних копалин, встановленої у розмірі 12 відсотків від нормативної

грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.