Суд підтвердив правомірність визначення фізичній особі податку на нерухомість у сумі 347,5 тис гривень

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що Одеський окружний адміністративний суд у справі № 420/2755/25 рішенням від 07.07.2025 відмовив у задоволенні позову фізичної особи – платника податків (далі також –платник, позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) про скасування повідомлень-рішень про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно  у сумі 347,5 тис грн (рішення набрало законної сили 07.08.2025).

Згідно ІКС «Податковий блок» за платником станом на 2023 рік на праві власності перебувало 95 об`єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом з ДРРП на право власності житлових та нежитлових об`єктів.

Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2023 рік нараховано на загальних підставах в автоматичному режимі згідно з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до п.п.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПКУ податок на майно складається з, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПКУ ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до абз. «а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначив, що доказів подання заяви до Головного управління ДПС в Одеській області щодо неможливості виконання податкових зобов`язань відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, платником не надано.

Згідно з  п.124.4 ст.124 ПКУ, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

А також, на підставі пп.129.9.3 п.129.3 ст.129 ПКУ, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивачем отримано та сплачено податкові зобов`язання за оскарженими рішеннями у грудні 2024 року, відповідно застосування штрафних санкцій та нарахування пені не здійснювалося.

За таких обставин у задоволенні позову відмовлено.