Суд апеляційної інстанції підтвердив правомірність нарахування платнику пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 208 тис гривень

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/20620/23 постановою від 25.08.2025 апеляційну скаргу фермерського господарства (далі також – ФГ, платник, позивач) залишив без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025, яким відмовлено у задоволенні позову про скасування повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) у сумі 208 тис грн – залишив без змін.

Позивач посилався в обґрунтування позову на п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) щодо ненарахування пені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та вказував на звернення до господарського суду  з позовом до контрагента-нерезидента про стягнення заборгованості.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом за період діяльності з 03.06.2022 по дату закінчення документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 03.04.2025 та винесено оскаржене повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами  (далі – Закон № 2473), п. 14 прим. 2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами по експортному контракту.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон № 2473.

Статтею 13 Закону № 2473 врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473 встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, визначених Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі виявлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому положеннями Закону № 2473 не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПКУ, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПКУ. Закон № 2473 та ПКУ регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473) - відсутні.

Суд прийшов до висновку, що пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473, за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22.

Відповідно до частини 7 ст.13 Закону № 2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Отже з моменту відкриття провадження за позовом про стягнення боргу з нерезидента пеня не нараховується на суму, яка є предметом судового стягнення.

Оскільки пеня нарахована позивачу у період до відкриття провадження у справі № 916/3396/22 (справа за позовом ФГ до нерезидента про стягнення заборгованості), колегія суддів констатує відповідність сум та періодів нарахування пені та не вбачає підстав для її скасування.

За таких обставин суд виснував, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених порушень.