Суд апеляційної інстанції підтвердив правомірність застосування  контролюючим органом штрафних санкцій у сумі 17 тис гривень

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.03.2025 у справі № 440/9141/24 скаргу Товариства (далі також – ТОВ, платник, позивач) про визнання протиправним повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) залишив без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, яким відмовлено у задоволенні позову – залишив без змін.

Фахівцями ГУ ДПС проведено фактичну перевірку ТОВ з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.

За результатами перевірки складено акт  від 21.03.2024, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі – Закон №481) у зв`язку із встановленням фактів реалізації алкогольних напоїв, що вважаються немаркованими та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» про  застосування до платника штрафу у сумі 17 тис. грн.

Платник не погодився з рішенням про застосування санкцій; в обґрунтування зазначав: продаж алкогольних напоїв з марками попереднього зразка дозволяється, та не є підставою для застосування відповідальності згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 481; проведена перевірка носила характер документальної, оскільки предметом дослідження були дані за минулі періоди, та при її проведення податковим органом використовувались дані документів за минулий період, що не допускається під час проведення фактичної перевірки.

Судом відмовлено у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до змісту акту перевірки ГУ ДПС встановлено реалізацію ТОВ 13.11.2023, 21.11.2023 горілки  у кількості 2 пляшок через РРО із відображенням у фіскальних чеках №1, №2 марок акцизного податку АFSА804493. Таким чином, горілка, яка відповідно до Системи обліку даних РРО Інформаційно-аналітичної системи ДПС України реалізована в кількості 2-х повторів, вважається немаркованою, оскільки акцизні марки, номери яких зазначені на 2-х чеках реалізації вказаної продукції відповідно не могли бути використані більше одного разу, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України № 481.

Пунктом 226.7 ст. 226 ПКУ визначено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

В силу абз. 1, 3 п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого КМУ, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Постановою КМУ від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах,

Відповідно до п. 5 Положення № 1251 марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код). Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку. Враховуючи викладене, марка акцизного податку використовується одноразово, не допускається її дублювання чи повторне використання.

Отже, здійснена реалізація алкогольних напоїв із дублюванням марок акцизного податку, що фактично призвело до того, що реалізація алкогольного напою (1 пл. горілки) здійснена без марки акцизного податку встановленого зразка.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, як: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, яким встановлено механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків РРО/ПРРО, фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

Згідно з п. 1.2 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для ДПС України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та програмних ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО і ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Пунктом 2.2 розд. І Порядку № 1057 передбачено, що СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.

Суд зазначив, що питання реалізації алкогольних напоїв з марками попереднього зразка, які не мали штрих-коду та QR-коду, не є спірним у даному випадку, оскільки висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем ст. 11 Закону України № 481 ґрунтуються на встановленому факті повторного використання марка акцизного податку із одними серією та номером.

Стосовно доводів позивача про те, що перевірка носила характер документальної, оскільки предметом дослідження були дані за минулі періоди, колегія суддів зазначає (з посиланням на пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 102.1 ст. 102 ПКУ), що ПКУ не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 ПКУ (не пізніше 1095 днів).

Аналогічний висновок щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності відповідного наказу про призначення такої перевірки було зроблено ВС постанові від 20.05.2022 у справі № 826/8284/17.

Стосовно посилань на неможливість податкового органу при проведенні фактичної перевірки використовувати дані документів за минулий період,  суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 7 розд. ІІ Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затв. наказом МФУвід 05.08.2020 № 477 СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених ПКУ. Інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз п. 61.1 ст. 61, п. 62.1-62.3 ст. 62, п. 71.1 ст. 71, п. 72.1 ст. 72, п. 74.1, п. 74.3 ст. 74, ст. 83 ПКУ, п.п. 1, 2, 3, 4, 7 розд. ІІ Порядку функціонування СОД РРО,  свідчить, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування РРО, ПРРО, у т.ч. щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

На підставі викладеного суд зазначає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період (аналогічні висновки сформовані ВС у постанові від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23).