Суд підтвердив правомірність висновків контролюючого органу

Одеський окружний адміністративний суд підтвердив правомірність висновків контролюючого органу про зменшення Товариству розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість на 57 658,4 тис. грн. та  застосування штрафні санкції у розмірі 3,4 тис. грн.

Рішенням у справі № 420/4201/24 від 01.08.2024 суд відмовив у задоволенні позову Товариства (далі також – ТОВ, платник, позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень  про зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ на 57 658,4 тис. грн. та  застосування штрафної санкції у розмірі 3,4 тис. грн. за не складання та не реєстрацію податкових накладних у встановлені ПК України строки.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ вказувало, що під час проведення до перевірки надало звітність щодо переліку орендованих приміщень, підтвердивши наявність орендованих приміщень та товарних залишків. Позивач зазначав: про неможливість проведення фактичної інвентаризації на складах, що розташовані в м. Херсоні у зв’язку з веденням активних бойових дій, що створюють небезпеку для проведення перевірки; що податковий орган не врахував надані платником податків документи на підтвердження факту знищення (втрати) товарів, розташованих у м. Херсоні.

ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від’ємного значення з ПДВ за червень 2023, за результатами якої складено акт від 15.09.2023 та встановлено порушення: п. 44.1, 44.5 ст. 44, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом МФУ №88 від 24.05.1995, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. наказом МФУ № 21 від 28.01.2016, п.1 розділу І Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, та переліків документів на підтвердження, затвердженого наказом МФУ №225 від 29.07.2022 (далі – Порядок №225), в результаті чого завищено суму від’ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за червень 2023 на суму 57658443 грн. та не зареєстровані податкові накладні.

Під час перевірки, з метою проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) у позивача ГУ ДПС на його адресу направлено запит від 31.08.2023 щодо проведення інвентаризації згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України; направлено листи «Про проведення інвентаризації основних фондів, ТМЦ, коштів», про залучення до перевірки ТОВ фахівців для проведення обстеження виробничих потужностей, інвентаризації майна (що знаходяться в інших областях) до відповідних підрозділів ДПС України, зокрема до Головних управлінь ДПС у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській областях.

Таким чином, проведення інвентаризації залишків товарів на ТОВ ініційовано відповідачем із залученням до її проведення фахівців вищевказаних податкових органів, про що повідомлено директора ТОВ, що спростовує твердження позивача про те, що податковим органом не зазначалось про здійснення інвентаризації.

Твердження позивача щодо надання на вимогу ГУ ДПС усіх необхідних та достатніх документів для підтвердження товарно-матеріальних цінностей не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, з огляду на наступне.

За приписами 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

За змістом п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, підстави неможливості виконання обов’язків, перелік необхідних документів врегульовані Порядком №225.

З аналізу зазначених норм вбачається, що платник податків звільняється від виконання свого податкового обов`язку щодо сплати податкового зобов`язання у строки, визначені законодавством, саме у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення, оскільки норми п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (аналогічна правова позиція вказана у постанові ВС від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23).

Проте, позивачем не подавалась до податкового органу заява про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку згідно Порядку №225 та прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ свого податкового обов`язку не здійснювалось, а тому позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного податкового законодавства щодо виконання свого податкового обов`язку.

Згідно матеріалів справи, ТОВ у ході проведення перевірки надано копію листа, направленого ним до ГУ ДПС у Полтавській області 30.09.2022, у якому зазначено, що в результаті бойових дій та окупації м. Херсон та Херсонської області, будівля офісу ТОВ опинилась під повним контролем військових формувань рф. У зв’язку з чим адміністрація ТОВ не мала доступу до приміщень та документів. Вивезення комп’ютерів та первинних документів на неокуповану територію України було неможливим у зв’язку із загрозою для життя співробітників та блокуванням військовими рф доступу до офісних приміщень.

Відповідачем акцентовано увагу на тому, що зазначений лист не відповідає встановленим Порядком № 225 вимогам до заяви про неможливість виконання податкових зобов’язань.

Приписами п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Відповідачем було направлено запит до ГУ ДПС у Полтавській області про надання наявної інформації щодо виникнення обставин, передбачених п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у зв’язку з поданням ТОВ повідомлення щодо втрати документів та отримана відповідь, що таких повідомлень від ТОВ не надходило.

Крім того, відповідачем встановлено, що ТОВ у квітні 2022 було виписано податкові накладні на постачання товарів на адресу контрагентів-покупців, а у липні 2022 подано до податкового органу Декларації з ПДВ за лютий-травень 2022, тобто позивач мав змогу виконувати обов’язки платника податків.

Судом встановлено, що ТОВ видано наказ «Про проведення позапланової інвентаризації станом на 31.08.2023», яким визначено склад комісій та графік проведення інвентаризацій та надано до податкового органу інвентаризаційні відомості ТМЦ, що знаходяться на складах у м. Херсон, у т.ч. інвентаризаційна відомість №12, згідно якої сума залишків складає 91351356 грн. (ПДВ 18270311,20 грн.), яка не підписана посадовими особами.

Підприємством до перевірки не надано регістри бухгалтерського обліку по рахунку 281, що унеможливлює документально підтвердити залишки ТМЦ станом на 30.06.2023.

За змістом наданої до перевірки інвентаризаційної відомості № 1 від 15.12.2022 за результатом інвентаризації (нестача) склала 22597611, 48 грн., сума ПДВ 4519522,20 грн., яка обґрунтовується позивачем знищенням товару внаслідок пожежі складських приміщень. На підтвердження вказаних обставин надано акт про пожежу від 14.12.2022, складений комісією у складі представників ДСНС у Херсонській області, що виникла 14.12.2022, в якому відсутні підписи співробітників ДСНС, відсутній підпис представника Національної поліції та зазначено про відсутність зауважень членів комісії; не надані документи, що підтверджують оцінку пошкодженого/зруйнованого майна.

На підтвердження факту пожежі, руйнування об’єкту, знищення ТМЦ не надано доказів звернення до ДСНС та правоохоронних органів з метою фіксації кримінального правопорушення саме стосовно ТОВ.

Зі змісту наданих документів щодо наявності кримінального провадження, вбачається, що до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 438 КК України за фактом пошкодження внаслідок обстрілу з боку країни агресора рф складських приміщень, належних ТОВ1. Позивачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів щодо визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Надані позивачем документи не визначають у повному обсязі їх пряме відношення безпосередньо до ТОВ. Зокрема, жодних інших документів, що фіксують факт крадіжки майна належного ТОВ, в тому числі: звернень до орендодавця, до органу місцевого самоврядування, поліції, прокуратури, витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань до податкового органу не надавалось.

Згідно документів, пов’язаних з предметом перевірки та встановлених порушень, даних ЄРПН податковий орган встановив, що платником податків не відображено реалізацію зазначених ТМЦ, не складено та не зареєстровано податкові накладні з відповідною номенклатурою та не включено до складу податкових зобов’язань з податку на додану вартість за відповідні періоди.

За таких обставин у задоволенні позову було відмовлено.