Судом апеляційної інстанції підтверджено правомірність рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/33345/23 постановою від 18.07.2024 задовольнив скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) та скасував рішення суду першої інстанції від 02.04.2024, яким позов товариства (далі також – ТОВ, платник, позивач) було задоволено. Судом апеляційної інстанції по справі прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

Товариство звернулося до суду із позовом, у якому просило:  визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 17.10.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ з переліку ризикових платників податку.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ зазначає, що в оскарженому рішенні, у графі «підстава» вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та відсутнє посилання на конкретні операції, що стали підставою для його винесення.

За правилами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами, далі - ПКУ), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Реєстр), засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ за №1165 від 11.12.2019 (надалі - Порядок №1165).

За змістом п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості, реєстрація таких накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165 є вичерпним переліком.

Зокрема, п.8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

В оскаржуваному рішенні податковим органом вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: операції з придбання у період з 28.12.2022 - 30.05.2023 у платника податку, задіяного в ризиковій операції, - ТОВ1; операції з постачання у період з 17.01.2023 - 18.06.2023 у платника податку, задіяного в ризиковій операції, - ТОВ2». А саме, в ході проведеного аналізу баз даних та ЄРПН встановлено здійснення господарських операцій із ризиковими контрагентами: ТОВ1 та ТОВ2.

Апеляційний суд звернув увагу, що на спростування висновків зазначених у рішенні податкового органу від 17.10.2023, а саме щодо господарських операцій з контрагентами ТОВ1 та ТОВ2, які є ризиковими, товариством не надано жодного пояснення та відповідних та належних доказів.

Тоді як, під час апеляційного розгляду, відповідачем були надані рішення Комісії ГУ ДПС про відповідність контрагентів позивача критеріям ризиковості: ТОВ1 (недостатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності»), ТОВ2 (упередження розповсюдження схемного ПДВ.)

Беручи до уваги ненадання товариством доказів на спростування вищевказаних підстав, суд вважає, що оскаржуване рішення містить належну мотивацію підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про доведення відповідачем обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків.

У постанові від 6.03.2018 по справі за №804/5444/16 Верховний Суд зазначає, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення справи.

Платник податків має дотримуватися «принципу належної податкової обачності» при виборі контрагентів; у постанові Верховного суду України від 4.06.2020р. у справі №825/1630/17 зроблено висновок про те, що якщо між суб`єктами господарювання була підписана уся первинна документація (договори, акти, видаткові накладні тощо), а також була зареєстрована податкова накладна, то це не є беззаперечним фактом реальності господарської операції.

Верховним судом України у постанові від 25.06.2018 по справі за №803/1923/13-а зазначено, що сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Верховний суд у постанові від 20.11.2019 у справі №815/371/18 визначив, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активі, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності потрібне здійснення і облік інших господарських операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником в документах обліку.

Крім того, є важливим і те, що: розумна економічна причина має бути наявна в кожній господарській операції; нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника податків; платник, який претендує на податкову вигоду, повинен пересвідчитися у правильності оформлення первинних документів та їх достовірності; платник податків, який діяв без належної обережності при виборі контрагента повинен розуміти, що отримана податкова вигода є безпідставною.

За таких обставин апеляційна скарга контролюючого органу була задоволена.