Суд апеляційної інстанції погодився з правомірністю застосування контролюючим органом штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість

Суд апеляційної інстанції у справі № 420/1941/24 погодився з правомірністю застосування контролюючим органом до товариства штрафної санкції у сумі 566 тис. грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2024 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства (далі також – ПрАТ, платник, позивач) залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року, яким у задоволені позову до Головного управління ДПС (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено – залишено без змін.

Контролюючим органом проведена камеральна перевірка ПрАТ та  складено акт від 18.10.2023, яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», пунктом 203.2 статті 203 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено зобов'язання з ПДВ по деклараціях за січень, березень, квітень, травень, червень, липень 2022 р., серпень 2023 р. в сумі 5660443,90 грн.

Контролюючим органом 04.12.2023 прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення про застосування до платника штрафу у сумі 566 тис. грн.

Суд зазначив, що пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних  термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» КМУ відмінив карантин з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України продовжувався.

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX). Цим Законом (набрав чинності 7 березня 2022) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX (набрав чинності 27.05.2022) підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, що спростовую доводи позивача.

Суд зазначив, що норми ПК України не містять поняття наявності/відсутності у платника податків можливості виконувати свій податковий обов’язок, критеріїв його визначення та порядку визначення неможливості виконувати податковий обов’язок та відсилають до порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, вказаний Порядок та перелік документів було затверджено наказом Міністерства фінансів України №225 від 29.07.2022 (набрав чинності 06.09.2022 року).

Зазначеним спростовуються доводи ПрАТ щодо того, що законодавством до жовтня 2022 року не було передбачено Порядку дій щодо підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов`язків тощо.

Колегія суддів зазначає, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної сплати податкових зобов’язань, зазначених в поданих податкових деклараціях є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати таких зобов’язань, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати грошового зобов’язання.

Таким чином, на момент фактичної сплати позивачем грошового зобов’язання згідно поданих ним податкових декларацій, нормами чинного законодавства був чітко регламентований порядок визначення неможливості виконувати податковий обов’язок, водночас матеріали свідчать, що позивач мав можливість подати не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов’язку із наданням підтверджуючих документів згідно переліку, однак такою можливістю не скористався.

Судом критично оцінено доводи ПрАТ, що позивач не мав можливості певний проміжок часу виконувати свої податкові зобов'язання у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, веденням бойових дій, обстрілів країною агресором акваторії портів, блокуванням морського судноплавства, а також призупиненням діяльності підприємства та дії трудових договорів з працівниками, оскільки норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, не тільки у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, а і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головне управління ДПС в Одеській області діяло на підставі приписів ПК України та у межах своїх повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.