Суд підтримав позицію Головного управління ДПС в Одеській області

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі №420/7527/20 відмовлено у задоволенні позову Товариства (далі – позивач, платник або ТОВ) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – відповідач, контролюючий орган або ГУ ДПС) про скасування повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку в розмірі 79,7 млн. грн. та зобов'язання внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування в розмірі 79,7 млн. гривен.

Вказана справа неодноразово переглядалася судовими інстанціями. 

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за лютий 2020 року та складено акт від 18.05.2020, яким встановлено порушення, у т.ч.:

- пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.п.200.1, абзацу б) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 р. за № 159/28289 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що призвело до завищення суму бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 79,7 млн.грн.;

Аналіз п.44.3, п. 44.5 ст.44 ПК України, 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 свідчить, що платник податків зобов`язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що директору ТОВ 04.05.2020 було вручено під розписку запит про надання оригіналів документів та призначення (проведення) інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей щодо наявності залишків ТМЦ на складі, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за лютий 2020 року.

Однак ТОВ в ході перевірки оригінали (засвідчені копії) первинних документів не надано, а листом від 14.04.2020 повідомлено про їх втрату, на підтвердження чого було надано лист від 09.04.2020 Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Алгоритм дій при втраті документів визначений Положенням № 88 та п.44.5 ст.44 України, згідно якого вбачається обов`язок підприємства у разі пропажі або знищення первинних документів повідомити про це правоохоронні органи та, з метою встановлення факту втрати документів, провести службове розслідування, про що керівник цього підприємства видає наказ, яким уповноважує комісію на проведення такого.

Листом від 04.05.2020 ГУ ДПС в Одеській області зазначило, оскільки платником не надано акт про результати роботи комісії щодо встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення щодо втрачених документів та рішення суду або талон-корінець, відсутні підстави для надання 90-денного терміну для відновлення документів.

Суд вважає такі дії відповідача правомірними, так як вони повністю узгоджуються з вимогами п.6.10 Положення № 88 та п.44.5 ст.44 ПК України.

При цьому суд звертає увагу на те, що листом від 01.03.2021 р. відділ поліції № 2 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області повідомив про те, що інформація щодо звернення ТОВ  про втрату первинної документації згідно бази ІПНП "Армор" відсутня. Окремо суд зауважив, що факт викрадення документів має бути підтверджений довідкою з поліції або рішенням суду, а не листом.

Щодо допуску до обстеження приміщень, територій, а також призначення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей із залученням службових осіб ГУ ДПС в Одеській області та надання документів, ТОВ  повідомило про встановлення карантину з 12.03.2020, у зв'язку з чим просило призначити проведення обстеження складських приміщень на іншу дату після відміни карантину.

Тому відповідач був позбавлений можливості реалізувати вимоги пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України та встановити фактичну наявність залишків товарно-матеріальних цінностей, так як підприємство інвентаризацію із залученням перевіряючих та самостійно не проводило, документи про проведення інвентаризації не надало.

Суд критично відноситься до доводів позивача про проведення ним інвентаризації згідно наданого до суду акту інвентаризації активів та зобов'язань від 29.02.2020, оскільки даний акт інвентаризації на вимоги контролюючого органу не надався, а в актах про не надання документів, в тому числі і актів інвентаризації, від 06.05.2020, від 08.05.2020 директор ТОВ власноруч написав "з висновками зазначеними у акті не згоден", не зазначивши при цьому про наявність акту інвентаризації.

ГУ ДПС в Одеській області були складені акти від 04.05.2020, від 06.05.2020, від 08.05.2020, від 06.05.2020, від 08.05.2020, якими зафіксовано ненадання позивачем витребуваних документів, у тому числі документів щодо законності декларування від`ємного значення з ПДВ за лютий 2020 року.

Вищевикладене свідчить про те, що під час проведення перевірки позивачем не було надано оригінали чи копії первинних документів, які були підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, а тому висновки відповідача про завищення суму бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку  у розмірі 79,7 млн. грн., є правомірними.

Аналогічні висновки з цього питання викладено в постанова Верховного Суду від 07.04.2023 р. у справі № 420/9587/20, від 13.07.2022 р. у справі № 280/706/19, від 17.08.2021 р. у справі № 420/6598/20.

Суд не взяв до уваги надані позивачем первинні документи, оскільки вказані документи не було надано контролюючому органу ні під час проведення документальної виїзної перевірки, ні до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому в силу вимог п.44.6 ст.44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.