Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Cуд підтвердив правомірність позиції Головного управління ДПС в Одеській області

, опубліковано 12 січня 2024 о 10:00

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що П`ятий апеляційний адміністративний суд підтвердив правомірність рішення Головного управління ДПС в Одеській області  про нарахування Товариству пені за порушення строку розрахунків у валюті у сумі 960 тис.грн.

Так, постановою суду апеляційної інстанції від 13.12.2023 у справі № 420/11208/23 апеляційну скаргу Товариства (далі також ТОВ, позивач, платник) щодо скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області (далі також – контролюючий орган) про нарахування пені за порушення строку розрахунків у валюті у сумі 960 тис.грн. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року - залишено без змін, а апеляційна скарга Товариства – без задоволення.

Відповідно до п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно ч.5 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контракту, 27.08.2021 року ТОВ направило обумовлений в договорі товар на адресу компанії-нерезидента (Грузія) за МД (оформленими в режимі КЕ10) на загальну суму 180 731,90 дол. США (5 934 389,10 грн.). Законодавчо встановлений термін надходження валютної виручки - 26.08.2022 року.

Залишок валютної виручки по контракту в сумі 105 731,90 дол. США (3 866 467,56 грн.) від компанії-нерезидента на валютний рахунок ТОВ не надійшов.

ТОВ 26.08.2022 року звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 3 866 467,56 грн. з компанії  за контрактом. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 року по справі №904/2676/22 позовна заява ТОВ до нерезидента про стягнення 3 866 467,56 грн. повернута без розгляду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв`язку з поверненням позовної заяви відсутні законні підстави для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення п.1, 12 ст.13 Закону «Про валюту і валютні операції».

Апеляційний суд відхилив доводи апелянта, що на теперішній час в провадженні господарського суду перебуває справа за позовом ТОВ про стягнення з компанії-нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що провадження по справі №916/1359/23 за позовом ТОВ відкрито лише 12.04.2023 року, тобто після проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому, відповідно до ч.7 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» у контролюючого органу були відсутні підстави для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення п. 1, 2 ст. 13 вказаного Закону.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта, що чинним законодавством встановлено обмеження на нарахування пені платникам податків протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України та те, що контролюючим органом не враховано наявність форс-мажорних обставин, через воєнну агресію російської федерації проти України, з урахуванням наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження звернення до Національного банку України чи до Головного управління Державної податкової служби України з відповідним повідомленням про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за контрактом з компанією-нерезидентом, а також доказів отримання у ТПП сертифіката про форс-мажорні обставини, пандемію гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та збройну агресію рф.

Колегія суддів також відхилила доводи апелянта щодо відсутності підстав для нарахування пені, оскільки відповідно до ч.2 та 3 ст.3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відтак, до спірних правовідносин не застосовуються норми абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими унормовано, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.