Верховний Суд підтримав позицію Головного управління ДПС в Одеській області

Верховний Суд постановою від 06.12.2023 у справі №420/11412/20 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства (далі також ПрАТ, позивач, платник)  залишив без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, якими було відмовлено у задоволенні позову про скасування повідомлень-рішень про сплату податку на прибуток у сумі 5,7 млн. грн. та про зменшення від’ємного значення з податку на прибуток у сумі 85,8 млн. грн. – залишив без змін.

Мотивуючи касаційну скаргу, платник зазначав, що в порушення вимог законодавства відповідач (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) в ході проведення камеральної перевірки з використанням документів, які не належать до податкової звітності (судові рішення, податкові повідомлення-рішення), здійснив перевірку достовірності, повноти нарахування позивачем податку на прибуток, що має бути предметом документальної перевірки, в результаті чого протиправно спірними податковими повідомленнями-рішеннями зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та збільшив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2020 року ПрАТ, за результатами якої складено акт від 10 червня 2020 року.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено заниження податку на прибуток за 01 квартал 2020 року у сумі 5 692 919,00 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 783 133,00 грн.

На підставі висновків названого акта перевірки податковим органом 07 липня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення платнику суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 5,7 млн. грн; та про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85,8 млн. грн.

В ході перевірки задекларованих ПрАТ показників у рядку 03 Декларації «Різниці, які виникають відповідно до ПК України» встановлено заниження всього у сумі 158,24 млн. грн.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі № 815/1500/17, яке набрало законної сили 28 листопада 2019 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2016 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 107,59 млн. грн. за 1 квартал 2016 року.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 815/3649/17, яке набрало законної сили 21 травня 2019 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 березня 2017 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 50,65 млн. грн., та про застосування штрафні санкції у сумі 154,81 тис. грн.

Верховний Суд погодився з висновками судових інстанцій, що в порушення підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, згідно з яким фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, оскільки платником не здійснено виправлення показників податкової звітності з податку на прибуток в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом 10 календарних днів після набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 815/1500/17 та № 815/3649/17.

Крім того, в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, позивачем знижено об`єкт оподаткування податком на прибуток, який визначається шляхом коригування збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), означеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього  Кодексу. Якщо відповідно до Кодексу передбачено коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок на прибуток враховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 ПК України, від бази оподаткування визначеної статтею 135 ПК України, в якій вказано, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ППК України.

Таким чином, Суд вважає, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2020 року контролюючим органом правомірно встановлено заниження платником податку на прибуток за 1 квартал 2020 року у сумі 5,7 млн. грн., та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85,8 млн. грн.

Стосовно посилання позивача на протиправне використання податковим органом під час проведення камеральної перевірки даних інформаційної системи органів ДФС, які стосуються судових рішень у справах № 815/3649/17 та № 815/1500/17, Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу 4 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422) відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є:  скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Відповідно до пункту 2 глави 4 розділу 4 Порядку № 422 на підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на  Оскаржується в судовому порядку).

Таким чином, під час проведення камеральної перевірки відповідач правомірно використав дані інформаційної системи органів ДФС, які стосуються судових рішень у справах № 815/3649/17 та № 815/1500/17, про що правильно зазначили судові інстанції.