Верховний Суд частково задовольнив скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

Верховний Суд постановою від 17.11.2023 у справі №420/6122/20 частково задовольнив скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі також контролюючий орган, відповідач) і скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, якими позов Товариства (далі також ТОВ, позивач, платник) про скасування податкових повідомлень рішень на суму 62,2 млн. грн. був задоволений, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період 2017 - 2018 роки, за результатами якої складено акт від 05 березня 2020 року.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог, у т.ч.: пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п.п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134,    п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 192.1 ст. 192, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

За результатами перевірки винесено оскаржені повідомлення-рішення від 23.03.2020, якими, у т.ч.:

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 33740845,00 грн за основним платежем та 8435211,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4680402,00 грн;

- визначено штраф у розмірі 15342197,00 грн. за нездійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 30684394,00 грн.

Визнаючи протиправними та скасовуючи  повідомлення-рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що посадові особи ТОВ насправді не відмовлялися надати посадовим особам контролюючого орану під час проведення перевірки запитувані документи, а фактично не мали можливості їх представити на момент перевірки, про що ГУ ДПС в Одеській області своєчасно повідомлено листом від 11 лютого 2020 року.

Причиною ненадання первинних документів стала їх втрата, про що одразу повідомлено правоохоронні органи. Вказані обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи листом Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10 лютого 2020 року.

На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.

Аналіз пунктів 44.1, 44.3, 44.5 статті 44 ПК України, пункту 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 дає підстави для висновку про те, що платник податків зобов`язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

У разі втрати первинних документів платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Крім того, у разі пропажі або знищення первинних документів керівник господарюючого суб`єкта письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів, а також розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, а його копія в 10-денний строк надсилається, зокрема, і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.

До того ж платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника на формування даних податкового обліку наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених ним договорах, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

У разі коли на момент перевірки платника контролюючим органом показники, попередньо відображені в податковому обліку, залишаються не підтвердженими первинними документами такі суми не можуть бути віднесені до витрат і податкового кредиту.

Отже, формування витрат та податкового кредиту можливе лише у разі підтвердження фактичного здійснення господарських операцій належно оформленими первинними документами.

У розглядуваній ситуації, суди дійшли висновку про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, а саме невиконання обов`язку щодо перенесення її терміну до 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження від платника повідомлення про втрату первинних документів. Крім того, судові інстанції встановили, що на підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав суду відновленні документи, які відповідають вимогам Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Водночас судами залишився не з`ясованим той факт, які обставини (якщо такі були) обумовили втрату первинних документів.

Не досліджено судами й акт, складений за результатами роботи комісії та направлений на адресу відповідача 25 березня 2020 року, з метою встановлення переліку відсутніх документів та з`ясування причин їх втрати директором ТОВ; не перевірено, чи залучалися до такої комісії представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.