Суд підтвердив правомірність податкових повідомлень-рішень на суму 330 тис гривень

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/1185/20 постановою від 20 липня 2023 року залишив без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, яким відмовлено платнику у задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафної санкції у загальній сумі 330 тис гривень.

Фізична особа–підприємець (далі також – позивач, ФОП) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведеної фактичної перевірки.

Як встановлено судом, у лютому 2019 року контролюючим органом була проведена фактична перевірка ФОП, за результатом якої складений акт перевірки від 14.02.2019, на підставі даного акта, на ФОП податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2019 було накладено штраф в сумі 1 грн за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО при продажу товарів.

26.07.2019 ГУ ДФС в Одеській області видало наказ про проведення фактичної перевірки ФОП з 29.07.2019 тривалістю 10 діб за період діяльності з 16.02.2019 по дату її закінчення, з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства, у т.ч. щодо порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.

На підставі даного наказу, контролюючий орган здійснив фактичну перевірку двох аптек, де здійснює свою господарську діяльність позивач.

На підставі проведених перевірок, 07.08.2019 контролюючим органом складено два акта, у  яких встановлені факти непроведення вдруге протягом календарного року за період з 16.02.2019 по 31.07.2019 розрахункових операцій через РРО: на загальну суму 3 809 грн. за адресою 1 та на суму 323593,56 грн. за адресою 2, що є порушенням вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон № 265, в редакції, яка діяла у перевіреному періоді) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За правилами пункту 1 статті 17 Закону № 265 (в редакції, чинній на дату винесення оскаржених рішень) за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб`єкта господарювання:

вчинене вперше – 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла у перевіреному періоді) з 01.01.2019 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої-четвертої груп (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, з 01.01.2019 позивач зобов’язаний був проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Однак, як встановлено обставинами справи та доказами наявними в ній, позивач не виконав дану умову законодавства, проводячи розрахункові операції без застосування РРО.