Суд підтвердив правомірність податкових повідомлень-рішень на суму 500 тис гривень

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/2645/23 постановою від 07 вересня 2023 року залишив без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, яким відмовлено платнику у задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафної санкції у сумі 500 тис гривень.

Товариство (далі також – позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведеної фактичної перевірки.

Головним управлінням ДПС в Одеській області, за результатами проведення фактичної перевірки ТОВ було складено 30.09.2022 року Акт фактичної перевірки, на підставі якого 20.10.2022 винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 500000 гривень.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено: отримання та зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Апеляційний суд при розгляді справи зазначив, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 року по справі №540/4291/20 застосував норми ст. 15, 17 Закону №481/95-ВР у подібних правовідносинах у системному зв`язку із нормами п.п. 14.1.6, 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України і дійшов до висновку, що зберігання пального нерозривно пов’язане із наявністю у суб’єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб’єкта господарювання обов’язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб’єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлені як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб’єкт не має обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб’єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з’ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №200/11016/20-а.

Як встановлено судом першої інстанції, в ході проведення фактичної перевірки позивача встановлено отримання та зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Паливо отримано від ТОВ «Є» відповідно акцизних накладних: від 09.07.2020 року, 02.07.2020 року, від 05.05.2020 року, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481/95-ВР).

При цьому з 04 серпня 2020 року ТОВ вже мало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) терміном дії до 04 вересня 2025 року.

Відомість про об’єкти оподаткування подана ТОВ 23.09.2022 року на об`єкт оподаткування ємність для палива (право власності) в момент проведення фактичної перевірки.

Разом з тим, як встановлено в ході проведення фактичної перевірки, позивачем було отримано паливо від ТОВ «Є.» відповідно акцизних накладних: від 09.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 11397,42 літра); від 02.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 5922,56 літра); від 05.05.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 13905,22 літра), тобто у період до отримання ліцензії на право зберігання пального.

ТОВ не заперечує придбання пального за вказаними накладними, однак зазначає, що придбання палива здійснювалось напряму в баки автотранспортних засобів, загальна кількість літражу баків автотранспортних засобів є достатньою для заправки закупленого палива.

При цьому, згідно з частиною двадцять другою статті 15 Закону № 481/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, відповідно наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 року №262, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 року за №753/33724 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» ТОВ «Є.» на адресу позивача  виписало та заповнило податкові накладні наступним чином: в графі коди операцій для складання в одному примірнику значиться цифра « 3» (реалізація пального суб`єкту господарювання не платнику); в графі умови оподаткування значиться цифра « 0» (у разі якщо оподатковуються на загальних підставах, значиться цифра « 0»); в напрямку використання значиться цифра « 0».

Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що якби ТОВ «Є.» здійснювало розлив палива напряму в баки автотранспортних засобів - стояла б ознака цифра « 4» (реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним).

При цьому, як встановлено судом у ТОВ «Є.» відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та зареєстровані регістратори розрахункових операцій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не надано відповідних доказів на спростування встановлених під час перевірки порушень товариства, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення рішення від 20 жовтня 2022 року.