Суд підтвердив правомірність податкових повідомлень-рішень на суму 5,3 млн гривень

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що Верховний Суд у справі № 420/19290/21 постановою від 12 липня 2023 року залишив без задоволення скаргу ТОВ «Б» про скасування податкових повідомлень-рішень про завищення суми бюджетного відшкодування на 5,3 млн. грн. та про завищення суми від’ємного значення, що включається до складу наступного звітного періоду на 8,2 млн. грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Б» до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2021 року. Згідно із наявним у матеріалах справи розрахунком суми бюджетного відшкодування, звітним (податковим) періодом, у якому виникло значення є серпень 2016 року.

20.08.2021 року та 30.08.2021 року ТОВ «Б» до податкового органу подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2021 року. З урахуванням означеної звітності платником податку задекларовано суму від`ємного значення, на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 5,3 млн грн та яка зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду  в розмірі 8,2 млн гривень.

Фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Б» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ за червень 2021 року.

За наслідками перевірки складено акт від 13.09.2021 у висновках якого зазначено, про порушення ТОВ «Б» вимог п. 44.1 ст. 44, п. 10.25 ст. 102, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б), в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (із змінами, далі ПКУ), п. 5 р. ІІІ Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 та винесені відповідні повідомлення-рішення.

Не погодившись із вказаними рішеннями суб`єкта владних повноважень ТОВ «Б» звернулось до суду з позовною заявою.

Відмовивши у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав про порушення ТОВ «Б» визначених п. 102.5 ст. 102 ПК України строків (1095 днів) на подання заяви про бюджетне відшкодування. Також, окружним адміністративним судом зазначено, що ТОВ «Б» до податкового органу не подано належним чином оформлених первинних документів на підтвердження здійснення своєї господарської діяльності з контрагентами, а саме: ТОВ «Л», ТОВ «Д», ТОВ «Т», ТОВ «П», ТОВ «ТРП», ТОВ «ТРГ», за результатами якої відповідні суми ПДВ включено до складу податкового кредиту та вплинули на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

 Щодо суті виявлених порушень, то як встановлено судами попередніх інстанцій, заявлений до бюджетного відшкодування податковий кредит у сумі 5,3 млн грн ТОВ «Б» сформовано за рахунок фінансово-господарських операцій з ТОВ «РР».

Контролюючим органом раніше, у 2017 році, було проведено планову перевірку ТОВ «Б» за період 2014-2016 роки. За результатами перевірки складено акт від 07.02.2017 року, у якому встановлено, що ТОВ «Б» не підтверджено первинними документами операції, у тому числі, з ТОВ «РР» та винесено податкові повідомлення-рішення від 24.02.2017 року.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Не погодившись із вказаними рішеннями суб`єкта владних повноважень позивачем оскаржено їх в судовому порядку. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року (справі № 815/2699/17), адміністративний позов ТОВ «Б» задоволено, оскаржені податкові повідомлення-рішення від 24.02.2017 скасовано.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАСУ (в редакції станом на прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення) ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Отже, за наслідками апеляційного перегляду постанова Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року у справі № 815/2699/17 набрала законної сили 14.11.2017 року.

До вказаної дати, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях сума грошового зобов`язання, у тому числі, по господарських операціях з ТОВ «РР» була неузгодженою.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, у разі обрання платником податку одного з напрямів використання непогашеного залишку податку на додану вартість, а саме - бюджетного відшкодування, обов`язково необхідно враховувати наявність строку давності в 1095 днів, який передбачено пунктом 102.5 статті 102 ПКУ.

Вказаний строк починає свій відлік з наступного дня після виникнення у платника права на таке відшкодування.

Тобто, заяву про бюджетне відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, може бути подано не пізніше 1095 днів, що розпочинає свій відлік з дня отримання права на таке відшкодування.

Отже, законом встановлено строк давності, за збігом якого, вимоги щодо суми податкового зобов`язання, як не сплаченої, так і надміру сплаченої (такої, що підлягає відшкодуванню) у податковому правовідношенні припиняються. Це стосується і суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки за своєю сутністю вона є надміру сплаченою платником при придбанні товарів (послуг), в порівнянні із сумою його податкових зобов`язань за податковий (звітний) період.

Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі № 520/3210/19, від 20.05.2022 року у справі № 825/2007/17.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що право на подання заяви про бюджетне відшкодування у ТОВ «Б» виникло 14.11.2017 року, тобто після набрання постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року у справі № 815/2699/17 законної сили та узгодження грошового зобов`язання.

Натомість, податкову звітність з податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (по контрагенту ТОВ «РР») в сумі 5,3 млн грн ТОВ «Б» до контролюючого органу подано 30.08.2021 року, тобто поза межами строку, який установлено п. 102.5 ст. 102 ПКУ.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що в податковій звітності з ПДВ ТОВ «Б» задекларовано суму від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 8,2 млн гривень. Вказану суму від`ємного значення платником сформовано за рахунок господарських операцій з наступними платниками податку: ТОВ «Л», ТОВ «Д», ТОВ «Т», ТОВ «П», ТОВ «ТРП», ТОВ «ТРГ».

В ході проведення перевірки, Головного управління ДПС в Одеській області на адресу ТОВ «Б» направлялись численні запити щодо надання первинних документів по взаємовідносинам з ризиковими підприємствами, по яким суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту та вплинули на суму від`ємного значення по рядку 21 декларації за червень 2021 року, а саме: договори, видаткові накладні, первинні документи щодо перевезення, оприбуткування, оплати, зберігання та подальше використання придбаного товару, відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку (оборотно-сальдові відомості, картки рахунків по рах. 201, 206, 26, 631, 377, 685 тощо за період з 01.10.2018 року по 30.06.2021 року) по підприємствам: ТОВ «Л», ТОВ «Д», ТОВ «Т», ТОВ «П», ТОВ «ТРП», ТОВ «ТРГ».

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, вказані запити отримано ТОВ «Б», однак, витребуваних первинних документів до перевірки надано не було. Таких документів позивачем також не було надано під час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанції.