Верховний суд підтримав позицію Головного управління ДПС в Одеській області щодо правомірності  проведення документальної позапланової перевірки

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду за результатом розгляду 09.06.2023 касаційних скарг Головного управління ДПС в Одеській області було скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд.

У відповідності до фактичних обставин, в рамках проведеної контролюючим органом документальної позапланової перевірки було встановлено, що підприємством неправомірно визначено у податковій декларації з ПДВ за лютий 2020 року суму від’ємного значення у загальному розмірі 43928847 грн, оскільки підприємством не підтверджено документально та фактично залишки товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях, за наслідками придбання яких сформовано суми податкового кредиту.

За наслідками перевірки складено акт та винесено оскаржене в судовому порядку податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Позивач, звертаючись до суду, стверджував, що на підставі договору суборенди нерухомого майна  має у своєму користуванні складське приміщення, за яким зберігаються придбані у контрагентів-постачальників ТМЦ (сумки, взуття, біжутерія та інше). З огляду на факт зберігання ТМЦ, сформовані суми податкового кредиту з ПДВ в якості від’ємного значення правомірно заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства.

Також, Позивач посилався на протиправність дій контролюючого органу щодо ненадання передбаченого статтею 44 Податкового кодексу України (із змінами, далі – ПКУ) строку на відновлення втрачених первинних документів, які запитувались в ході проведення документальної перевірки. Адже, ТОВ повідомило про втрату первинної документації, на підтвердження чого було надано копію листа від правоохоронного органу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2020, яке було залишено без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 та у наступному змінено постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 за результатом розгляду заяви контролюючого органу за ново виявленими обставинами, позов підприємства в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень був задоволений.

Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріали справи містять всі необхідні первинні документи та докази на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача. При цьому, суд зазначив, що ненадання Товариством акта про результати роботи комісії щодо встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причини їх зникнення або знищення - не є підставою для відмови у наданні 90-денного терміну для їх відновлення.

В свою чергу, контролюючий орган звернувся із касаційними скаргами до Верховного суду із посиланням на не підтвердження зберігання підприємством товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях, а також відсутності належних посилань яким чином було втрачено всю первинну документацію, яким чином вона відновлювалась тощо.

За наслідком розгляду касаційної скарги Верховним судом прийнято постанову від 09 червня 2023 року, згідно тексту якої судом надано оцінку застосування вимог пункту 44.5 статті 44 ПКУ (у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) щодо втрати документів суб'єктом господарювання та повідомлення про дану обставину контролюючий орган до початку перевірки.

У рішенні наголошено, що 5-денний строк для повідомлення контролюючого органу рахується з моменту події, яка призвела до втрати документів, та платник зобов`язаний надати документи, які підтверджують саме факт такої події. Втрата відповідних документів не є безумовною підставою перенесення термінів проведення перевірки. Обов`язковою підставою перенесення терміну проведення, є саме неможливість проведення перевірки за відсутності документів, які втрачені платником податків. Таким чином, для прийняття податковим органом рішення про неможливість проведення перевірки, платник податків повинен зазначити, які саме документи втрачено (та, відповідно, можливо відновити). А податковий орган повинен визначитись, чи можливо провести перевірку без таких документів, чи необхідно дочекатись їх відновлення.

Також, судом наголошено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Водночас судами першої та апеляційної інстанцій залишився не з`ясованим той факт, які обставини (якщо такі були) обумовили втрату первинних документів.

Не досліджено судами й питання, чи призначалася позивачем комісія для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх втрати або знищення, чи залучалися до такої комісії представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду, чи оформлялися результати роботи комісії відповідним актом та чи направлявся такий, зокрема і контролюючому органу.

З урахуванням відсутності дослідження судами першої та апеляційної інстанцій всіх обставин, щодо яких наголошував контролюючий орган, Верховним судом була встановлена обґрунтованість касаційних скарг Головного управління ДПС в Одеській області у відповідній частині.