Щодо відповідальності за неподання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та несвоєчасну сплату частини чистого прибутку під час дії воєнного стану

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (із змінами, далі - Закон № 185).

При цьому згідно зі ст. 2 Закону № 185 Податковий кодекс України (із змінами, далі – ПКУ), є складовою законодавства про управління об'єктами державної власності.

Відповідно до частини першої ст. 11 прим. 1 Закону № 185 державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямовувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі - Порядок № 138).

Пунктом 2 Порядку № 138 передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частиною третьою ст. 11 прим. 1 Закону № 185 передбачено подання державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до контролюючого органу Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі - Розрахунок) у порядку та строки, встановлені ПКУ.

Платники частини чистого прибутку (доходу), визначені Законом № 185, подають Розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність (абзац восьмий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886.

При цьому, Розрахунок, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (абзац третій п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Абзацом шостим п. 46.2 ст. 46 ПКУ встановлено, що Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, визначені ст. 49 ПКУ.

При цьому для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: квартал, півріччя, три квартали, рік. Розрахунок, складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається у строки, визначені пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (абзац другий п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

За неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів Розрахунку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів платники частини чистого прибутку (доходу) несуть відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ (абзац десятий частини п'ятої ст. 11 Закону № 185).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Розрахунку передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Крім того, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого   ст. 124 ПКУ, та пені відповідно до положень ст. 129 ПКУ.

Слід відмітити, що п. 36.1 ст. 36 ПКУ встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.

При цьому платник податків несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку, крім випадків, визначених ПКУ (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).

Підставою для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, зокрема, є скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб (пп. 37.3.4 п. 37.3 ст. 37 ПКУ).

Так, п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» внесені зміни до положень п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року, та передбачають, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, зокрема, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених, зокрема, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (абзац другий п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац дванадцятий п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас згідно із абзацами третім, шостим, сьомим п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:

подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

Таким чином, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння частини чистого прибутку (доходу) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.