Суд підтримав позицію ДПС щодо правомірності проведення планової перевірки та визначення за її результатами грошових зобов’язань на загальну суму 173,2 млн грн  з податку на прибуток та податку на додану вартість

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що у справі №420/10433/22 постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2022, а скарга Головного управління ДПС в Одеській області задоволена.

Дослідивши акт перевірки, надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судова колегія зазначила, що план-графік проведення документальних планових перевірок на поточний рік, затверджений та оприлюднений на вебпорталі ДПС, є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік ТОВ включено до графіку перевірок на 2021 рік на серпень місяць.

На підставі вказаного, на ГУ ДПС в Одеській області, як на територіальний орган ДПС, був покладений обов'язок призначення документальної планової перевірки позивача у серпні 2021 року.

Положеннями п.52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.78.1.7 та 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ.

Згідно положень п.4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право КМУ скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

В подальшому, постановою КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021  № 89 відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 № 89 податковий орган наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог п.77.4 ст.77 ПКУ.

За результатами  проведеної перевірки ТОВ було встановлено порушення платником п.44.1, п.44.2 ст.44, п п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.192.1, п.192.2, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 ПКУ, що призвело до: завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток;  завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21); заниження податку на прибуток та ПДВ усього на загальну суму 173,23 млн гривень.

Також  суд вважає, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання щодо необґрунтованості її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, копію наказу ГУ ДПС в Одеській області від 02.08.2021 про проведення планової документальної перевірки позивача було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення – 03.08.2021 на адресу ТОВ. При цьому з направленням на право проведення перевірки ознайомлено 26.08.2021 та 30.08.2021 особисто під підпис представника товариства за довіреністю. 

Крім того, товариство було проінформовано про проведення документальної планової виїзної перевірки і письмовими повідомленнями, які були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд вважає, що спірна перевірка ТОВ проведена в межах та на підставі чинних норм законодавства, оскільки допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки, оскільки після її проведення права суб’єкта господарювання порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Що ж стосується правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то судова колегія дослідивши матеріали справи та надані документи, зазначила наступне.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до п.86.7 ст.86 ПКУ, ТОВ було подано заперечення на акт перевірки.

В подальшому, податковим органом своїм листом від 15.11.2021 було повідомлено ТОВ про розгляд зазначених заперечень. При цьому, рекомендоване повідомлення з листом-запрошення було особисто вручено представнику ТОВ.

Проте, ТОВ з урахуванням наявності листа-запрошення не виявило бажання з’явитися до ДПС на розгляд та надати будь-які пояснення чи документи за результатами розгляду заперечення.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з акту перевірки, що на адресу ТОВ надавались письмові запити щодо надання оригіналів та завірених копій первинних бухгалтерських та інших документів від 02.09.2021, від 10.09.2021, від 27.09.2021, від 28.09.2021 та від 04.10.2021 та складались відповідні акти ненадання документів.

Згідно з інформацією, зазначеною в запитах та актах ненадання документів представником ТОВ за довіреністю повідомлено, що документи були надано для огляду, однак, фактично до перевірки документи, зазначені у відповідних розділах даного акту перевірки, не надавались.

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ надавались завірені копії первинних, бухгалтерських та інших документів на 98 аркушах, про що складався опис від 04.10.2021. До заперечень ТОВ надані завірені копії первинних документів, прошнуровані в 10 томах на 4081 аркушах.

За результатами аналізу, наданих ТОВ до заперечень документів встановлено, що документи згруповані без будь-якої послідовності по періодах, контрагентах, видах господарських операцій, бухгалтерських проводках, без зазначення, які саме витрати та у яких періодах вони підтверджують. Не надано первинні, бухгалтерські та інші документи, що підтверджували б оприбуткування придбаних товарів, їх реалізацію, в яких періодах дана реалізація здійснювалась (відомості по рахунку 28 «Товари», накладні на оприбуткування, накладні на реалізацію, бухгалтерські довідки). Не надано договори, укладені ТОВ з суб’єктами господарювання фізичними та юридичними особами, в яких би зазначались предмет та умови здійснення господарських операцій та формування первинних документів. До заперечень надано акти виконаних робіт та послуг, однак, відсутні будь-які документи, підтверджуючі до складу яких витрат (собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) дані послуги та роботи відносились, яким чином дані витрати пов’язані з формуванням собівартості реалізованої продукції, реалізацією продукції, обслуговуванням та управлінням підприємством, інше. Згідно з аналізом наданих до заперечень видаткових накладних на придбання товарів, актів наданих послуг, виконаних робіт встановлено, що дані первинні документи пов’язані з придбанням лікарських засобів з метою роздрібної торгівлі в аптеках, придбання ТМЦ та послуг для ремонту та обслуговування приміщень аптек, в той час, як первинні документи щодо реалізації та списання даних лікарських засобів не надано, крім того, не надано первинні документи (договори, акти отримання послуг оренди) щодо фактичного отримання послуг оренди приміщень аптек, або іншого права користування, що унеможливлює підтвердження витрат на придбання лікарських засобів, товарів, робіт та послуг, пов’язаних з їх ремонтом та обслуговуванням. 

Також, встановлено невідповідність наданих документів вимогам п.198.2 ст.198 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що приймаючи оскаржувані рішення податковий орган діяв у відповідності та на підставі чинних норм податкового законодавства України, оскільки товариством не надано відповідних документів та доказів, які б дійсно спростовували твердження податкового органу.