Правомірність включення до оподаткованого доходу грошової компенсації витрат на харчування

Правомірність включення до оподаткованого доходу грошової компенсації витрат на харчування, що надане працівникам (членам екіпажів судів), які не знаходяться у відрядженні під час суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден підтверджено судом

Верховний Суд у справі №420/1341/19 (постанова від 13.10.2022) підтримав позицію контролюючого органу щодо збільшення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та застосування фінансових санкцій на загальну суму 2,02 млн. грн, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій було відмовлено у задоволенні позовної заяви ПрАТ про скасування рішень ГУ ДФС в Одеській області.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки ПрАТ виявлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1   статті 14, підпунктів 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1, підпунктів 163.2.1, 163.2.2. пункту 163.2 статті 163, підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1,   підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.4 пункту 168.1, пункту 168.3, підпунктів 168.4.1, 168.4.2, 168.4.3, 168.4.4, 168.4.5, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.2 статті 171, підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з огляду на заниження бази оподаткованого доходу у вигляді грошової компенсації витрат на харчування, наданих працівникам (членам екіпажів суден), які не знаходяться у відрядженні під час суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден.

Статтею 165 ПК України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак, такий вид доходу як грошова компенсація витрат на харчування членів екіпажів суден під час їх роботи на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден у наведеному в статті 165 ПК України переліку відсутній.

Водночас згідно з підпунктом 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПК України сума добових визначається в разі відрядження: у межах України та країн, в`їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; до країн, в`їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби): провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України; виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України; використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 73 «Про граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів та суми, що спрямовуються на їх харчування замість добових витрат» встановлено, що граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів у разі, коли такі судна, інші транспортні засоби провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України, виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України, використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України, визначаються у сумі, що не перевищує 75 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу; суми, що спрямовуються на харчування замість добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів, які провадять діяльність за межами повітряного або митного кордону чи територіальних вод України, визначаються у галузевій угоді і не можуть перевищувати граничних норм добових витрат.

З огляду на викладене, суди дійшли цілком об`єктивного висновку про те, що суми грошової компенсації витрат на харчування, надані позивачем працівникам (членам екіпажів суден) під час їх роботи на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден, які не знаходилися у відрядженні, не є добовими витратами, спрямованими на харчування, що виплачуються членам екіпажів морських та річкових суден, які провадять діяльність за межами митного кордону чи територіальних вод України.

У справі, яка розглядається, судами з`ясовано, що ПрАТ виплачувало доходи з каси на підставі видаткових касових ордерів працівникам (членам екіпажів суден) у вигляді грошової компенсації витрат на харчування під час їх роботи на території України на період ремонту суден, що позивачем не заперечується. При цьому під час здійснення контрольного заходу персоніфіковано осіб, щодо яких здійснювалася компенсація витрат на харчування, що, в свою чергу, нівелює доводи касаційної скарги платника про невстановлення відповідних працівників позивача.

За таких обставин доводи судових інстанцій про законність оскаржуваних актів індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.