Внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» №1914-ІХ від 30.11.2021(далі – Закон №1914)  внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі, до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ). Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2022 року.

Стаття 77 КАСУ визначає обов’язок доказування. Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 77 КАСУ докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5-6 ст. 77 КАСУ суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Законом №1914 з 1 січня 2022 року змінено вимоги до надання суб'єктом владних повноважень (яким є ДПС) доказів на розгляд суду, а саме частина 2 ст. 77 КАСУ доповнена абзацом другим, відповідно до якого  суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

До 1 січня 2022 року в таких справах суб’єкт владних повноважень не міг посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на це, суб’єкт владних повноважень був позбавлений процесуальної можливості надавати до суду всі наявні докази під час представництва інтересів держави у адміністративному судочинстві під час розгляду адміністративної справи в суді. Відсутність процесуальної можливості надавати до суду всі наявні докази, які були отримані суб’єктом владних повноважень після прийняття рішень, або вчинення дій чи бездіяльності не узгоджувалась з приписами пунктів 2, 4 частини 3 статті 2 КАС України.

Крім того, Законом №1914 параграф 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» глави 11 розділу II КАСУ доповнено статтею 289-2, яка встановлює особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.

Згідно з п.1-2 ст. 289-2 КАСУ разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.

Згідно з п.3-4 ст. 289-2 КАСУ апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

Також у статті 283 КАСУ Законом №1914 частину першу доповнено пунктом 7, згідно з яким провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, у т.ч. щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

А частину восьму статті 283 КАСУ викладено в новій редакції, згідно з якою рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4, 7 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.