Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок опитування платника податків з питань трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що 11.06.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2021 №158 «Про внесення змін до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.05.2021 за №707/36329 (далі – наказ №158, Порядок проведення моніторингу та Порядок опитування відповідно).

Наказом №158 в новій редакції викладено Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706 (зі змінами та доповненнями).

У зв’язку із змінами, внесеними, в першу чергу, Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), Наказ №158 оновлює та доповнює складові проведення моніторингу контрольованих операцій (далі – КО), проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) відповідно до оновлених норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, враховує такі суттєві зміни та доповнення:

1) можливість у подальшому відпрацьовувати в ході моніторингу КО трирівневу документацію з ТЦ та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК), здійснення їх первинного аналізу (пп.39.4.6 – 39.4.15 та п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Кодексу);

2) акцентування окремої уваги виявленню ризиків відсутності розумної економічної причини (ділової мети) в КО платника податків (п.п.14.1.231 ст.14, п.п.39.2.2.12 п.п.39.2.2 п.39.2, п.п.39.4.6, п.п.39.5.4.1 ст.39 та п.п.140.5.2-1 п.140.5 ст.140 Кодексу; абз. четвертий п.2 Розділу I, абз. третій п.2, абз. четвертий п.3 та п.6 Розділу IV Порядку проведення моніторингу);

3) акцентування уваги до КО з сировинними товарами (у разі наявності таких у платника податків) та дотримання в таких операціях принципу «витягнутої руки» (пп.39.3.3.4 – 39.3.3.8 ст.39 Кодексу та другий абз. п.1 Розділу ІІ Порядку проведення моніторингу);

4) розширення переліку показників (відомостей), які досліджуються при здійсненні аналізу звітів про КО та доповнення положеннями про дослідження відомостей повідомлень про участь у МГК (п.3 Розділу III Порядку проведення моніторингу);

5) закріплення положення щодо дати виявлення контролюючим органом фактів проведення платником податків КО, звіт про які не подано, якою є дата складання акта документальної перевірки (п.п.39.5.1.2 п.п.39.5.1 п.39.5 ст.39 Кодексу та п.2 Розділу ІІІ Порядку проведення моніторингу);

6) доповнення новим розділом щодо аналізу звітів у розрізі країн МГК (Розділ V Порядку проведення моніторингу);

7) необхідність відпрацювання в ході моніторингу КО випадків проведення не тільки самостійного, але й пропорційного коригування (за наявності), яке здійснюється на підставі чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування (п.п.39.5.5.2 - 39.5.5.3 п.п.39.5.5 п.39.5 ст.39 Кодексу та п.3 Розділу ІІ Порядку проведення моніторингу) тощо.

Звертаємо увагу на розширення переліку показників (відомостей), які досліджуються при здійсненні аналізу звітів про КО (частина «2)» п.3 Розділу ІІІ Порядку проведення моніторингу), зокрема:

значний обсяг операцій з пов’язаними особами – нерезидентами, зареєстрованими у низькоподаткових юрисдикціях (п.п.39.2.1.2 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу);

значний обсяг операцій з пов’язаними особами – нерезидентами, організаційно-правова форма яких передбачає нижчу ніж в Україні ставку оподаткування корпоративного податку (податку на дохід) (п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст. 39 Кодексу);

значний обсяг операцій з нематеріальними активами;

від’ємні чисті активи при наявності кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами;

невідповідність одержувачів товарів за даними митного оформлення сторонам договору (використання непрямих контрактів);

відсутність істотних основних засобів тощо.

При цьому, розширений перелік показників (відомостей), які досліджуються при здійсненні аналізу звітів про КО, як і перелік у попередній редакції, не є виключним. Контролюючий орган має право в ході аналізу досліджувати і інші показники (відомості), наведені в звіті про КО, документації та у повідомленні про участь у МГК, а також іншу інформацію.

Окремої уваги відносно категорії платників податків, що входять до складу МГК, та у майбутньому будуть зобов’язані подавати до ДПС звіти у розрізі країн МГК (CbCR), потребує новий розділ V оновленого Порядку проведення моніторингу, який стосується аналізу таких звітів, зокрема, пункт 7 про невиключний перелік індикаторів, які будуть враховуватись ДПС під час проведення такого аналізу. Вказаний перелік індикаторів значною мірою відповідає міжнародній практиці.

Додатково зазначимо, що наказом № 158 також внесено зміни та доповнення до Порядку опитування, які стосуються відображення та закріплення можливості опитування в частині всіх трьох рівнів документації з ТЦ, запроваджених Законом № 466, а також додаткової інформації та/або обґрунтування, поданих платником податків відповідно до п.39.4 ст.39 Кодексу.

Крім того, пункт 9 Порядку опитування, що стосується місця проведення опитування під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», доповнено положенням щодо можливості проведення опитування не тільки за місцем проведення перевірки, але й за згодою платника у приміщенні контролюючого органу.