Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що cуд апеляційної інстанції підтвердив правомірність дій контролюючого органу у справі щодо виключення з інтегрованої картки платника податкових повідомлень-рішень на загальну суму 55 млн. грн. та скасування рішень ДПС про розгляд скарг.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.07.2026 у справі № 420/20905/24 скаргу Фермерського господарства (далі також – платник, відповідач, ФГ) залишив без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду - без змін.

Предметом позову у даній справі, зокрема, є дії Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС, позивач, контролюючий орган) щодо внесення до електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДПС інформації про наявність у ФГ грошового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень від 03.10.2019 на загальну суму 55 млн. грн., що на переконання ФГ є скасованими.

Згідно з п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з п. 56.9 ст. 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішеннями ДПС України у листопаді 2019 року скарги позивача на податкові повідомлення-рішення залишені без розгляду. Однак, ФГ з цими рішеннями не погодилося, оскаржило  їх до суду. За наслідками судового розгляду справ про скасування рішень про залишення скарг без розгляду зобов`язано ДПС України виконати свій обов`язок з розгляду скарг позивача на відповідні податкові повідомлення-рішення.

Усі рішення суду у зазначених адміністративних справах набрали законної сили після 02.04.2020, а саме після набрання чинності Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, якими доповнено розділ XX ПК України пунктом 52-8.

В свою чергу, положеннями п. 52-8 розділу XX ПК України встановлено, що тимчасово на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинено перебіг строків, в частині процедури адміністративного оскарження щодо розгляду скарг платників податків, зокрема які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що скасування протиправних рішень ДПС України про залишення скарг позивача без розгляду створило ситуацію, яка зобов`язала ДПС України виконати свій обов`язок з розгляду скарг позивача на відповідні податкові повідомлення-рішення, розгляд яких фактично не був завершений у встановленому ПК України порядку.

Вказаний висновок суду та пряма вказівка законодавця відносно того, що зупинення строків розгляду скарг, встановлених ст. 56 ПК України та не розглянутих до 18.03.2020, спростовує доводи позивача про те, що положення п. 52-8 Підрозділу 10 розділу XX ПК України не поширюють своєї дії на спірні правовідносини.

Оскільки оскаржувані рішення ДПС України про розгляд скарг  прийняті у лютому 2021 року, до завершення в Україні карантину, суд вважає, що вони прийняті без порушення граничного строку, встановленого ст. 56 ПК України.

Вказаний висновок свідчить про помилковість доводів позивача про те, що податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС  вважаються скасованими.

З іншого боку, колегія суддів також не прийняла доводів апелянта про те, що копії рішень ДПС України про розгляд скарг, які прийняті у лютому 2021 року помилково надіслано адвокату позивача, строк дії довіреності якого щодо представництва позивача на момент направлення скінчився.

Позивач наполягав на необхідності застосування до спірних правовідносин приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України, вважаючи, що внаслідок надсилання таких рішень на неналежну адресу (неналежному адресату) скаргу слід вважати задоволеною.

Між тим, з аналізу положень ст. 56 ПК України вбачається, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення строків дня.

Відповідний висновок неодноразово висловлював Верховний Суд (далі – ВС), зокрема у постановах: від 03.09.2020 (справа № 813/4013/16), від 18.02.2020 (справа № 200/9042/19-а), від 19.09.2023 (справа № 803/1247/15-а).

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що для застосування наслідків, передбачених п. 56.9 ст. 56 ПК України, необхідним є достеменне з`ясування обставин того, чи було надіслано платнику податків рішення в процесі або за результатами розгляду його скарги, поданої в порядку адміністративного оскарження.

З іншого боку, суд врахував висновок ВС, наведений у постанові від 30.10.2025, у справі № 520/36748/23, де суд касаційної інстанції звертає увагу, що для застосування приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України необхідним є розмежування обставин виконання податковим органом обов`язку із надсилання рішення про результати розгляду скарги та обставин отримання платником податків такого рішення чи настання інших обставин, які свідчать про отримання такого рішення.

У вказаній постанові ВС наголосив, що для застосування судами наслідків, визначених пунктом 56.9 статті 56 ПК України, необхідним є встановлення факту неприйняття або не направлення контролюючим органом у строки, встановлені зазначеною нормою, відповідного рішення взагалі. Обставини ж прийняття такого рішення, але при цьому порушення податковим органом порядку його доведення до відома платника податків, слід розцінювати як такі, що підлягатимуть оцінці при вирішенні питання про поновлення такому платнику податків строків звернення до суду з метою оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень по суті виявлених порушень.

Застосовуючи наведений висновок до обставин цієї справи, колегія суддів виходила з того, що рішення ДПС Україні прийняті в межах строків, визначених ПК України, фактично вручені адвокату, який здійснював представництво позивача та який фактично подавав такі скарги на адресу ДПС України, а тому відповідні обставини не зумовлюють настання наслідків, передбачених п. 56.9 ст. 56 ПК України.

Вказаний висновок викладено також ВС у постанові від 22.01.2026 (справа № 420/13753/24).

Підсумовуючи викладене, доводи платника не спростовують висновків суду першої інстанції про залишення позову без задоволення.