РРО та/або ПРРО: семінар в Березівській ДПІ

Провела семінар начальник Березівської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області Ольгою Патрашку.

Платників податків цікавили відповіді на наступні питання.

Продаж товарів з використанням Мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО, а в якому випадку ні?

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів,платіжних карток,платіжних чеків,жетонів тощо за місцем реєстрації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу),а у разі застосування банківської платіжної картки-оформлення відповідного розрахункового документу щодо сплати в безготівковій формі товару( послуги) банком покупця,або у разі повернення товару (відмови послуги) оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, РРО та/або ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового,оскільки така операція не є розрахунковою, тобто,продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення  оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN).У разі здійснення розрахунків в інший спосіб-готівкою,платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передоплатою на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN фіскальний чек через РРО та/або ПРРО може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек,накладна тощо. У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону № 265/95-ВР і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (електронну пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина 2 статті 664 Цивільного кодексу України). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек,накладна тощо.

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником,який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки через платіжні картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між перевізником та продавцем.

Для яких фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО та/або ПРРО з 01 січня 2022 року не є обов’язковим?

Ольга Патрашку наголосила, що згідно пункту 296.10 статі 296 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку 1 групи.

Фізичні особи-підприємці, в тому числі платники єдиного податку ІІ - ІV групи, зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО у випадку здійснення «розрахункових операцій» у розумінні Закону № 265/95-ВР.

На питання, що вважається розрахунковою операцією пояснила, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до постанови КМУ від 23.12.2021 № 1336 роздрібна торгівля на території села товарами(крім підакцизних товарів) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО та/або ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Чи повинні фізичні  особи-підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

Фізичні особи –підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, що провадять діяльність з реалізації технічно складних   побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами (пункт 12 статі 3 Закону № 265/95-ВР).

Чи повинні фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів і витрат?

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 ПКУ ФОП - платники єдиного податку першої та другої групи платників та третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів. У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП –платником єдиного податку підтверджуються звітами РРО та/або ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках,відкритих в установах банків. У разі незастосування РРО та/або ПРРО згідно постанови КМУ № 1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

Платникам роз’яснені чотири прості кроки для реєстрації ПРРО, а саме:

- надання інформації про місце розташування об’єкта оподаткування – магазину, бару, тощо (форма 20-ОПП через Електронний кабінет – ЕК).

- подання заяви про реєстрацію програмного РРО (форма 5-ПРРО через ЕК)

- повідомлення про відкритий сертифікат ключа-цифровий підпис (форма F1391801 через ЕК)

- завантаження програмного забезпечення на гаджет, смартфон, планшет, чи комп’ютер (безкоштовно на сайті ДПС).

Усі форми та заяви є простими та зрозумілими для заповнення.