В Саратській ДПІ відбулася «гаряча лінія» щодо застосування РРО та/абоПРРО

Саратською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування РРО/ПРРО платниками податків. На запитання платників відповідала начальник ДПІ Наталя Костова.

До вашої уваги відповіді на найбільш актуальні питання.

Питання:   Яким є  граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям не застосовувати РРО/ПРРО?

Відповідь: Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям не застосовувати РРО/ПРРО протягом 2021 року – 1 320 000 грн (встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року і у 2021 році такий граничний дохід не повинен перевищувати 220 МЗП). Крім того РРО/ПРРО не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування.

Питання: Як відмовитися від РРО і почати застосовувати програмні реєстратори?

Відповідь:  Суб'єкти господарювання, які у зв'язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.

Питання: Чи обов’язково використовувати РРО за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я?

Відповідь: Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) визначено, що з 1 січня 2021 при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) є обов’язковим.

У той же час, статтею 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами) передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.

Питання: Підприємець - платник єдиного податку в І кварталі 2021 року перевищив дохід 1 млн 320 тис. грн. Коли застосовувати касовий апарат?

Відповідь: Фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі перевищення у I кварталі 2021 року обсягу доходу у розмірі 1 млн 320 тис. грн зобов’язані при здійсненні готівкових розрахунків застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО.

Застосовувати РРО або ПРРО необхідно з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Тобто, з II кварталу 2021 року при здійсненні розрахункових операцій таким платникам необхідно застосовувати РРО або програмні РРО.

Питання: Для яких видів діяльності підприємців-спрощенців є обов’язковим РРО в 2021 році?

Відповідь: При здійсненні розрахункових операцій підприємцями – платниками єдиного податку, незалежно від обсягу доходу, застосування РРО (касових апаратів) чи програмних РРО є обов’язковим для таких видів діяльності:

- реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

- реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення.

- надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Питання: Чи необхідно застосовувати РРО платникам єдиного податку при торгівлі на ринку?

Відповідь: Платники єдиного податку I групи у своїй діяльності РРО не застосовують. При цьому, звертаю увагу, що фізичні особи-підприємці, які здійснюють роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, не можуть бути платниками єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язані застосувати РРО в залежності від виду та обсягів здійснюваної діяльності.

Питання:  Чи застосовується РРО при продажу товарів через мережу Інтернет?

Відповідь: У разі продажу товарів через мережу Інтернет суб’єкту господарювання необхідно застосовувати РРО окрім випадків, коли оплата придбаних товарів проводиться шляхом внесення готівки у відділення банку або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) банківської установи.

Водночас, нагадаю, що з 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, відповідно до яких РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Питання: Які документи подаються до контролюючого органу у разі перереєстрації РРО?

Відповідь: Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій  за товари (послуги), у разі перереєстрації з метою використання реєстратора розрахункових операцій в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються:

-         реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;

-         реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови, посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Під час спілкування громадяни отримали відповіді щодо ключових новацій законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).