Головне управління ДПС
в Одеській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Протокол № 9 засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС в Одеській області

, опубліковано 04 жовтня 2021 о 17:19

Дата та час проведення: 23 вересня 2021 року о 15.30.

Місце проведення: приміщення актової зали Головного управління ДПС в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 5.

Присутні:

Члени Громадської ради: особисто – 15  осіб, за довіреністю - 4 (список додається)

Відсутні: 4 особи

Представники Головного управління ДПС в Одеській області:

Попов Володимир Григорович - заступник начальника Головного управління ДПС в Одеській області;

Людмила Аладишева – начальник відділу інформаційної взаємодії Головного управління ДПС в Одеській області;

Денис Сухачов – заступник начальника відділу роботи з ризиками, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС в Одеській області.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ.

 

1.Обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції» від 06.05.2021 № 5473.

2. Обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо створення умов для розвитку фізичних осіб-підприємців та підвищення прозорості їх діяльності» від 26.08.2021 №5866.

3. Щодо неправомірності віднесення платника податку до реєстру ризикових та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Щодо припинення членства в Громадській раді при Головному управлінні ДПС в Одеській області.

5. Щодо діяльності комітетів Громадської ради при Головному управлінні ДПС в Одеській області.

6. Різне.

 

СЛУХАЛИ:              

Мазарака В.П., який привітав присутніх, повідомив, що кворум є, засідання Громадської ради є правомочними та відкрив засідання.

Попова В.Г., який зазначив, що керівництво Головного управління ДПС в Одеській області відкрите до спілкування та бере участь у всіх заходах.

Відмітив, що Головне управління ДПС в Одеській області виконує всі завдання по наповненню бюджету доведені Мінфіном  та ДПС України

З першого питання порядку денного.

 

СЛУХАЛИ:

Емельдеша Б., який зазначив, що у грудні 2019 року до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду» було внесено зміни, якими значно (10-12 разів) було збільшено штрафи за порушення у відповідній сфері, в тому числі і за формальну невідповідність (тобто таку, що не містить жодних ризиків для життя і здоров'я споживачів) нехарчової продукції встановленим вимогам.

При цьому, штраф застосовується не до факту порушення, а до кожного найменування продукції, яка не відповідає таким вимогам.

Метою законопроекту є забезпечення збалансованого законодавчого регулювання відносин у сфері контролю та нагляду нехарчової продукції, що враховувало б як належний і ефективний контроль за якістю нехарчової продукції, так і дотримання прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Законопроектом запропоновано внести до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» такі зміни:

- встановити, що органи ринкового нагляду можуть запитувати первинні документи, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

- підвищена сума штрафу за повторне вчинення однакового порушення застосовується, якщо таке порушення вчинено протягом одного року, а не протягом терміну від одного до трьох років, як це встановлено чинними нормами Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції;

- зменшення рівня штрафних санкцій та усунення дискреції щодо їх розмірів;

- за результатами перевірок орган ринкового нагляду повинен вказувати конкретну невідповідність, яка має бути усунута, а також, на запит суб’єкта господарювання, надати інструкції та пояснення щодо того, як привести відповідну продукцію у відповідність;

- у випадку звернення суб’єктом господарювання, у встановлений законом термін, до органу ринкового нагляду щодо надання пояснень, термін який надається суб’єкту господарювання на приведення продукції у відповідність починається з дня наступного, за днем отримання таким суб’єктом господарювання інструкції та пояснення щодо того, як привести відповідну продукцію у відповідність.

- до суб’єкта господарювання не застосовується штраф за невиконання або неповне виконання рішення щодо усунення невідповідності, якщо орган ринкового нагляду у своєму приписі не вказав конкретні невідповідності, які мають бути усунуті, або не надав пояснень щодо того, як привести таку продукцію у відповідність;

- встановити мінімальний термін, який надається суб’єкту господарювання на приведення продукції у відповідність, що складає 30 днів;

- скоротити термін, протягом якого суб’єкти господарювання зобов’язані надавати документацію, яка підтверджує ланцюг постачання до трьох років.

- заборонити проведення експертизи (випробування) зразків продукції у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, у разі якщо посадова особа органу ринкового нагляду, яка проводить перевірку, має родинні зв’язки з експертами відповідної випробувальної лабораторії чи іншої організації, в якій проводиться експертиза (випробування).

 

Мазарака В.П., який додав, що прийняття та практична реалізація проекту Закону матиме наслідком забезпечення збалансованого законодавчого регулювання відносин у сфері контролю та нагляду нехарчової продукції, що враховувало б як належний і ефективний контроль за якістю нехарчової продукції, так і дотримання прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та запропонував інформацію взяти до відома.

 

Інформація прийнята до відома.

 

З другого питання порядку денного.

Слухали: Ткаченко Л.М., яка поінформувала, що для детінізації окремих сфер економіки до Податкового кодексу України були внесені ряд змін, які передбачають обов'язок застосування фізичними особами - підприємцями реєстраторів розрахункових операцій.

Так, з 2017 року реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягів доходу повинні застосовувати підприємці, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, з 2019 року - продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, а з 2021 року - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння.

Проте, очікуваних результатів з детінізації цих сфер економічної діяльності, легалізації такої діяльності, збільшення зайнятості та доходів бюджету не відбулося, а навпаки, зросла кількість перевірок податкових органів, збільшилися витрати на обслуговування касових апаратів у легального бізнесу, скоротилася кількість платників єдиного податку, а тіньова частина бізнесу не легалізувалася через збільшення адміністративного тиску та необґрунтовані штрафи.

Наслідком тотальної фіскалізації без зміни системи адміністрування буде збільшення тінізації економіки, скорочення офіційної зайнятості населення та скорочення доходів бюджетів всіх рівнів та Пенсійного фонду України.

Тому, критерії застосування реєстраторів розрахункових операцій повинні базуватися на величині вартості реалізованих товарів (наданих послуг), а контролюючому органу необхідно надати доступ до інформації про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб'єктів господарювання, що дозволить налагодити контроль за повнотою нарахування та сплати податків без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Разом із тим, скасування з 01 січня 2021 року Книги обліку доходів для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, та запровадження для них ведення обліку у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів, без встановлення типової форми обліку доходів для окремих категорій платників, матиме наслідком втрату діючої системи контролю отримання ними доходів, особливо при продажу товарів з великою вартістю.

Тому, існує об'єктивна необхідність встановлення диференційованих вимог до системи ведення обліку доходів платниками єдиного податку.

Метою законопроекту є запровадження нових та прозорих правил для суб'єктів спрощеної системи оподаткування, що дасть змогу спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обов'язку.

Законопроектом передбачається відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування з урахуванням найманих працівників, налагодження ефективного обліку їх доходів

Прийняття законопроекту сприятиме спрощенню ведення малого бізнесу та податкового адміністрування, зменшенню податкового тиску на суб'єктів господарювання з боку контролюючих органів, створенню умов для детінізації малого бізнесу в Україні та стимулів до нарощування підприємницької активності, бізнес-ініціатив та свобод підприємницької діяльності, що в цілому забезпечить оздоровлення та посилення конкурентоспроможності економіки України.

 

Максимовича В.Я., який зупинився на основних положеннях законопроекту, зокрема:

- виключення всіх положень, пов'язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу окремих товарів;

- відновлення права фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - четвертої груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (у 2021 році - 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру;

- за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків;

- встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для другої та третьої груп платників єдиного податку в залежності від кількості осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових відносинах (300 розмірів мінімальної заробітної плати за одного найманого працівника);

- встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена), що унормує застосування спрощеної системи оподаткування виключно у сфері малого підприємництва;

- унормування обліку доходів фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ;

- у разі здійснення розрахункових операцій у безготівковій формі облік доходів ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, при використанні готівкової форми розрахунків;

- облік доходів ведеться помісячно за типовою формою, а у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати;

- облік доходів ведеться за типовою формою за підсумками робочого дня з відображенням кожної операції з продажу таких товарів (наданих послуг);

- надання права контролюючому органу на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб'єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду;

- інформацію про фінансові операції за рахунками суб'єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів.

 

Інформація  прийнята до відома.

 

З третього питання порядку денного.

Слухали: Мазарака В.П., який звернув увагу, що починаючи з 2017 року податківці наділені правом зупиняти реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Причиною запровадження цієї системи була боротьба з так званими податковими «скрутками», але на практиці проблеми виникли й у платників, які здійснюють абсолютно реальні поставки.

При цьому, страждають одразу дві сторони операції: продавець, якому завдається репутаційна шкода та додається обов’язок розблокувати податкову накладну, та покупець, який поки податкову накладну не розблокують, не може сформувати податковий кредит.

Сухачова Д., який зазначив, що порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Підставами може слугувати наявність інформації про здійснення платником податків ризикових операцій, або виявлення невідповідності зазначених платником податків в таблиці даних видів діяльності, які наявні у платника, основним засобам.

Але цей перелік не є вичерпний - причини неприйняття таблиці можуть бути й іншими або взагалі не вказані. 

Найпоширенішими причинами винесення рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є наступні: ненадання письмових пояснень відносно підтвердження інформації зазначеної у накладній, реєстрація якої зупинена; ненадання платником копій документів; надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, з зазначенням відповідних документів.

Мазарака В.П., який наголосив, що фахівці податкової служби в окремих  випадках надають допомогу у виясненні причин блокування та далі алгоритм дій суб’єкту підприємницької діяльності.

Інформація  прийнята до відома.

 

З четвертого питання порядку денного.

Слухали: Ткаченко Л.М., яка повідомила, що до секретаріату Громадської ради надійшла заява члена Громадської ради Берестенка Віктора Вікторовича, про припинення його членства в Громадській раді.

Відповідно до п. 17 ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації членство в громадській раді припиняється на підставі рішення громадської ради

У разі припинення будь-якою особою членства у громадській раді її місце займає наступний за черговістю кандидат до складу громадської ради, який набрав найбільшу кількість голосів за результатами проведення рейтингового голосування на установчих зборах або рейтингового електронного голосування. Відповідне рішення приймається на найближчому засіданні громадської ради.

Зміни у складі громадської ради затверджуються у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання протоколу засідання громадської ради, рішенням органу виконавчої влади на підставі протоколу засідання громадської ради, а також у разі настання обставин, визначених абзацами шостим - одинадцятим цього пункту.

Орган виконавчої влади оприлюднює відомості про такі зміни на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дати їх затвердження.

Разом з тим, вважаючи, що склад громадської складає 23 члена Громадської ради, відсутності черговості, склад Громадської ради в кількісному складі складатиме 22 особи.

 

Голосували:

«За» - 19

«Проти» - 0

«Утрималися» - 0

 

Вирішили:

Припинити діяльність члена Громадської ради при Головному управлінні ДПС в Одеській області Берестенка Віктора Вікторовича в Громадській раді при Головному управлінні ДПС в Одеській області згідно поданої його заяви.

Звернутися до органу виконавчої влади про внесення змін у складі Громадської ради при Головному управлінні ДПС в Одеській області.

 

З п’ятого питання порядку денного.

Слухали: Мазарака В.П., який наголосив, що основною формою роботи Громадської ради є засідання Громадської ради та діяльність комітетів (комісій) Громадської ради в режимі їх засідань.

Громадською радою створено 4 комітети, зокрема:

Комітет з питань взаємодії бізнесу та податкових органів у сфері формування громадянського суспільства (голова Журавель К.П);

Комітет з питань вирішення юридичних колізій та удосконалення податкового законодавства (голова Матякін О.Г.);

Комітет з питань боротьби з порушенням діючого законодавства та корупції (голова Букач В.М.);

Комітет з питань захисту малого та середнього бізнесу

(голова Гуміров О.І.).

 Наголосив, на систематизації та активності діяльності комітетів та вчасності надання протоколів засідань, звітів про їх діяльність  до секретаріату громадської ради.

 Інформація  прийнята до відома.

 

 З шостого питання порядку денного.

 Пропозицій для розгляду не надійшло.

 

 Головуючий підбив підсумки та закрив засідання.

 

 

 

 

Голова                                                                                      Володимир МАЗАРАК

 

 

 

Секретар                                                                                   Людмила ТКАЧЕНКО