Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами, далі – ПКУ) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма п. 189.9 ст. 189 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:
сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР (зі змінами і доповненнями);
акт про пожежу.
Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі – акт) за формою згідно з додатком 1, Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030. Акт складається представником центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 цього Порядку, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об’єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Внесення змін і доповнень до акта не допускається.
Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, після закінчення воєнних (бойових) дій та повернення контролю держави чи встановлення контролю міжнародними організаціями (МАГАТЕ, ООН, ОБСЄ) над раніше окупованими територіями допускається складання акта впродовж місяця з моменту повідомлення про пожежу чи подання відповідної письмової заяви. До складу зазначеної комісії допускається не включати власника об’єкта (постраждалого) або його представника за умови його відсутності (евакуація з району воєнних (бойових) дій чи території, де введено правовий режим воєнного або надзвичайного стану, загибель або отримання тілесних ушкоджень тощо);
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI із змінами та доповненнями, в разі викрадення основних засобів;
інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
З метою визначення документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в іншій спосіб, внаслідок чого основний засіб на може використовуватися за первісним призначенням необхідно враховувати Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 із змінами і доповненнями (далі – Методичні рекомендації).
Відповідно до пп. 42 – 44 Методичних рекомендацій для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється комісія.
Така комісія:
здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;
встановлює причини невідповідності критеріям активу;
визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
складає і підписує акти на списання основних засобів.
Таким чином, у випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 ПКУ) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
При цьому, ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).