Лист ГУ ДФС в Одеській області від 31.03.2017 року №2787/10/15-32-12-01-14

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо необхідності подання Звіту про контрольовані операції, та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) повідомляє наступне. 

Згідно п.1 «Порядку складання Звіту про контрольовані операції», затвердженого  Наказом  Міністерства фінансів від 18.01.2016 № 8 "Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції", звіт про контрольовані операції складається платниками податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до визначення підпунктів 39.2.1.1 та 39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу контрольованими операціями в цілях оподаткування податком на прибуток є господарські операції платника податків, що мають відповідати одночасно сукупності двох критеріїв, а саме:  за критерієм контрагента це -

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту Податкового кодексу;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 39.2.1.4. п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу визначено які саме господарські операції можуть визнаватися контрольованими. Це всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

- операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

- операції з придбання (продажу) послуг;

- операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

 - фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

 - операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

За вартісним критерієм визначення операцій контрольованими згідно підпункту 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу операції,   передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (згідно листа ДФС України від 27.02.2017 № 4063/6/99-99-15-02-02-15 показники Звіту про контрольовані операції за 2016 рік формуються з урахуванням критеріїв, що діяли у 2016 році), а саме:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В цілях оподаткування податком на прибуток підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відкоригований на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

           Отже, для визначення доходу підприємства, в  тому числі і за контрольованими операціями, керуються положеннями п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 в якому зазначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в вищевказаному Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Водночас Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Однією із складових витрат є амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення у складі загальновиробничих витрат.

Оскільки суми нарахованої амортизації відображаються збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів, то операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів впливають на витрати та відповідно на фінансовий результат, що є об’єктом оподаткування податком на податок на прибуток підприємства, починаючи з періоду нарахування амортизації такого основного засобу.

Отже, з огляду на те, що операції зі збільшення статутного капіталу за рахунок внесків учасника підприємства основними засобами (обладнанням) впливають (можуть впливати) на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст.39 Податкового кодексу.

Зазначені операції відображаються у Звіті про контрольовані
операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів, при умові виконання положень підпункту 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу .

  В.о. заступника начальника                                                 М.А.Білоус